Заньковецька Марія Костянтинівна: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
#SheSaid |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька''' (справжнє прізвище: ''Адасовська'', 1854—1934) — українська акторка. |
'''Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька''' (справжнє прізвище: ''Адасовська'', 1854—1934) — українська акторка. |
||
== Цитати == |
|||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = [[Театр]] для мене, перш за все і після всього, — Храм.<ref>{{Cite web |
| Цитата = [[Театр]] для мене, перш за все і після всього, — Храм.<ref>{{Cite web |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
}}</ref> |
}}</ref> |
||
| Автор = відповідь на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру}} |
| Автор = відповідь на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру}} |
||
== Про неї == |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Особливо цей вияв симпатій захопив увесь Петербург після постави п'єси «Наймичка», коли виступала М. К. Заньковецька. Щось невимовно дивне, неописане трапилось. Це був такий тріумф українського слова, якого воно більш ніколи не зазнавало. М. К. Заньковецька, цей велетень і талант, розгорнула перед публікою такі дивні риси простоти й мистецтва, в яких ця столична публіка, звикла до штучного і через те блискучого виконання імператорських артистів, потонула в тій божественній, художній простоті гри артистки.<ref name="Заньковецька1">{{cite web |url=http://dakiro.kr-admin.gov.ua/vonks/Zankovetskaya/exh.php |title=Заньковецька Марія Костянтинівна |publisher=[http://dakiro.kr-admin.gov.ua/index.php Державний архів Кіровоградської області] |language= |accessdate=24 грудня 2020 }} / ДАКО, ДІФ, «Спогади про Івана Карпенка-Карого» (авт.-упор. Р. Пилипчук), 1987, с. 45, інв. №8288 </ref> |
|||
| Коментар = про тріумф Марії Заньковецької після прем'єри п'єси «Наймичка». |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = [[Садовський Микола Карпович|Микола Садовий]] |
|||
}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми.<ref name="Заньковецька2">{{cite web |url=https://photo-lviv.in.ua/10-faktiv-z-zhyttya-aktorky-mariyi-zankoveczkoyi/ |title=10 фактів з життя Марії Заньковецької |publisher=[https://photo-lviv.in.ua/home/ Фотографії старого Львова] |language= |accessdate=24 грудня 2020 }}</ref> |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]] |
|||
}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський — блискуча плеяда майстрів української сцени — ввійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва і нічим не поступаються знаменитостям — Щепкіну, Мочалову, Соловйову, Нєдєліну. Той, хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу пам'ять на все життя.<ref name="Заньковецька3">{{cite web |url=http://nukim.org.ua/index.php?do=static&page=mkzankovecka |title=М. К. Заньковецька |publisher=[http://nukim.org.ua/index.php Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької] |language= |accessdate=24 грудня 2020 }}</ref> |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = [[Станіславський Костянтин Сергійович|Костянтин Станіславський]] |
|||
}} |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14895 |title=Заньковецька Марія Костянтинівна |publisher=[http://esu.com.ua/ Енциклопедія сучасної України] |language= |accessdate=23 грудня 2020 }} |
|||
<references/> |
|||
[[Категорія:Автори-З]] |
[[Категорія:Автори-З]] |
Версія за 19:23, 24 грудня 2020
Заньковецька Марія Костянтинівна | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Марі́я Костянти́нівна Занькове́цька (справжнє прізвище: Адасовська, 1854—1934) — українська акторка.
Цитати
Я вірю в кращу будучність народу, я вірю, ні, я певна, що вільний геній цього народу створить нову |
|||||
— лист до редакції «Слова» («Слово».— 1908.— №4)[2] |
— відповідь на пропозицію Олексія Суворіна «ощасливити російську сцену» — перейти примадонною до Малого театру |
Про неї
Особливо цей вияв симпатій захопив увесь Петербург після постави п'єси «Наймичка», коли виступала М. К. Заньковецька. Щось невимовно дивне, неописане трапилось. Це був такий тріумф українського слова, якого воно більш ніколи не зазнавало. М. К. Заньковецька, цей велетень і талант, розгорнула перед публікою такі дивні риси простоти й мистецтва, в яких ця столична публіка, звикла до штучного і через те блискучого виконання імператорських артистів, потонула в тій божественній, художній простоті гри артистки.[4] — про тріумф Марії Заньковецької після прем'єри п'єси «Наймичка». |
|||||
— Микола Садовий |
Заручаю тебе, Марусю, зі сценою, тепер мені є для кого писати драми.[5] |
|||||
— Марко Кропивницький |
Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський — блискуча плеяда майстрів української сцени — ввійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва і нічим не поступаються знаменитостям — Щепкіну, Мочалову, Соловйову, Нєдєліну. Той, хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу пам'ять на все життя.[6] |
|||||
— Костянтин Станіславський |
Примітки
- ↑ Корифеї у своїй хаті. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
- ↑ Він — з когорти вождів: Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри.— К.: Дніпро, 1994.— С. 70
- ↑ Мельпомена української сцени. Тріумф і трагедія До 150-річчя з дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької. Архів оригіналу за 2015-02-08. Процитовано 2015-02-08.
- ↑ Заньковецька Марія Костянтинівна. Державний архів Кіровоградської області. Процитовано 24 грудня 2020. / ДАКО, ДІФ, «Спогади про Івана Карпенка-Карого» (авт.-упор. Р. Пилипчук), 1987, с. 45, інв. №8288
- ↑ 10 фактів з життя Марії Заньковецької. Фотографії старого Львова. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ М. К. Заньковецька. Ніжинський коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Процитовано 24 грудня 2020.
Джерела
- Заньковецька Марія Костянтинівна. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 23 грудня 2020.