Нація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення - цитата Сергія Губерначука
м доповнення
Рядок 70: Рядок 70:
| Цитата = [[Доля]] нації робити і творити [[історія|історію]] сьогодні й повсякчас.
| Цитата = [[Доля]] нації робити і творити [[історія|історію]] сьогодні й повсякчас.
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}}
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}}

{{Q|Цитата = Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою [[Культура|культуру]] як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Pavlychko.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко]</ref>.<br/>
|Коментар = «Енергія культури» (лекція) (2004)
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


{{Поділитися}}
{{Поділитися}}

Версія за 23:03, 20 листопада 2020

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Вікісловник
Вікісловник
Дивіться у Вікісловнику:

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.

Цитати

  •  

Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.[1]

  Ян Коллар
  •  

Нація може бути настільки права, що їй не треба силою переконувати у своїй правоті інші нації[2].

 

There is such a thing as a nation being so right that it does not need to convince others by force that it is right.

  Вудро Вільсон
  •  

Нація, яка провадить бесіду сама зі собою, — ось що таке хороша газета[3].

  Артур Міллер
  •  

Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря[4].

  Дмитро Донцов
  •  

Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід[4]

  Дмитро Донцов
  •  

Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація»[5].

  Юрій Липа
  •  

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації[5]?

  Юрій Липа
  •  

Нація жива доти, доки в її душі не згасне ідея державності[6].

  Микола Михальченко
  •  

Життя нації — у дії, безсмертя — у слові[7].

  Роман Коваль
  •  

Кожна нація має свою правду[7].

  Роман Коваль
  •  

Нація може загинути, — нашіптує розум, нація вистоїть — говорить віра[7].

  Роман Коваль
  •  

Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі[7].

  Роман Коваль
  •  

Нація — уявна спільнота в реальності, де існують лише люди. [8]

  Михайло Мінаков
  •  

Орієнтація на чужу державу, чужий уряд, чужу організацію зазвичай вимагає тяжкої розплати інтересами і коштами своєї нації, включно до незалежності, свободи і навіть життя[9].

  Сергій Шелухін
  •  

Доля нації робити і творити історію сьогодні й повсякчас.

  Сергій Губерначук
  •  

Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою культуру як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави[10].
«Енергія культури» (лекція) (2004)

  Дмитро Павличко

Примітки

  1. Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)
  2. Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро). verses.ru. Процитовано 27 грудня 2015.
  3. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 153
  4. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Дмитро Донцов
  5. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Липа Юрій Іванович
  6. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Михальченко Микола Іванович
  7. а б в г Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Роман Миколайович
  8. Мінаков М. Розтинаючи уяву. Філософський вступ // Водотика Т., Магда Є. Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. — Харків: Віват, 2016. – С. 3.
  9. Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага: Видавництво "Нова Україна", 1926 (7 с.)
  10. Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко