Поезія: відмінності між версіями
м доповнення |
доповнення |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
{{Q|Цитата = Здається, [[Пастернак Борис Леонідович|Борис Пастернак]] сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її{{sfn|RECвізити1|2015|с=216}}.|Коментар = |Оригінал = |
|||
|Автор = [[Драч Іван Федорович|Іван Драч]]}} |
|||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.<ref>''Галич О., Назарець В., Васильєв Є.'' Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19</ref> |
| Цитата = Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.<ref>''Галич О., Назарець В., Васильєв Є.'' Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19</ref> |
Версія за 18:46, 22 червня 2020
Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Цитати
Здається, Борис Пастернак сказав, що поезія — це трава, яка є всюди. Це правда. Треба тільки нахилятися і брати її[1]. |
|||||
— Іван Драч |
Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[2] |
|||||
— Демокріт |
- Мусить поет приховати негарне й ганебне
Поезія філософічніша і серйозніша від історії: поезія говорить більше про загальне, історія — про окреме.[4] |
|||||
— Аристотель |
Поезії, й тільки поезії, має належати в мистецтві мовлення першість. Це — споконвічна мова богів. Поет, за словами Платона, засідаючи на триніжку муз, охоплений натхненням, виливає з себе все, що прийде на його вуста, немов струмінь джерела; він не обдумує й не зважує своїх слів і вони течуть із нього в нескінченному різноманітті барв, суперечливі за своєю суттю й не плавно і рівно, а поривами. Сам він із голови до ніг поетичний, і, як стверджують учені, давня теогонічна поезія — це і є перша філософія.[5] |
|||||
— Мішель де Монтень |
- Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт Деліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне́ сузір'я
Зведуть тебе на справжнє верхогір'я[6]. (Микола Зеров)
- Поезія — свобода серця…[7] (Іван Світличний)
— Сергій Жадан |
Поезія — це спосіб існування. Спосіб побачити, як насправді все з усім пов'язано[9]. |
|||||
— Юрій Андрухович |
- Я вірю в риму, / У силу слова незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. (Іван Світличний)
- Не густо між Боянами героїв. (Іван Світличний)
- Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів! / У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)
- Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець — терновий. (Іван Світличний)
- Рима – проста й заримована Богом, й окреслена віщим дощем. (Сергій Губерначук)
- Люби поезію, ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива? (Сергій Губерначук)
Джерела
- Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — 843 с.
- Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138–207. ISBN 978-966-349-128-8
- RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга перша. Упоряд. Тетяна Терен. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 280 с. — ISBN 978-617-679-190-4
Примітки
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 216
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
- ↑ Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — С. 176.
- ↑ Зеров, Микола. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Григорій Кочур, Дмитро Павличко. — с. 66
- ↑ Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 243
- ↑ RECвізити1, 2015, с. 43