Чехов Антон Павлович

Матеріал з Вікіцитат
Антон Павлович Чехов
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Антон Павлович Чехов (1860—1904) — російський письменник, драматург.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

Б[ред.]

  •  

Бездарний не той, хто не вміє писати повісті, а той, хто пише і не вміє цього приховати

  •  

Бездіяльне життя не може бути чистим.

  •  

Без праці неможливо відчути всю повноту життя[1].

В[ред.]

  •  

Вся Росія — країна якихось жадібних і ледачих людей... Психологія у них — собача: б'ють їх — вони тихенько повискують і ховаються по своїх будках, пестять — вони лягають на спину, лапки догори і виляють хвостиками... — Антон Павлович Чехов в бесіді з Максимом Горьким. [2]

 

Вся Россия — страна каких-то жадных и ленивых людей... Психология у них — собачья: бьют их — они тихонько повизгивают и прячутся по своим конурам, ласкают — они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками...

  • Вставши із-за столу голодним — ви наїлись; якщо ви встали наївшись — ви переїли; якщо встаєте переївши — ви отруїлись.[3]

Г[ред.]

  •  

Горілка біла, але малює ніс і чорнить репутацію — «Плоды долгих размышлений»

 

Водка бела, но красит нос и чернит репутацию

  • Гарне виховання не в тім, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тім, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший.
  • Говорять: зрештою правда восторжествує; але це неправда.

Д[ред.]

  •  

Добрій людині буває соромно навіть перед собою.

Ж[ред.]

  •  

Життя має розбіжність із філософією: щастя немає без дозвілля, дає задоволення лише те, що не потрібне[4].

  • Жінка, що зрадила — це велика холодна котлета, якої не хочеться чіпати, бо її вже тримав в руках хтось інший.

З[ред.]

  •  

Зміна життя на краще, ситість, неробство розвивають у російської людини зарозумілість найнахабнішу

 

Перемена жизни к лучшему, сытость, праздность развивают в русском человеке самомнение, самое наглое[5]

  • Злість — це малодушність свого роду.

К[ред.]

  • Коли я пишу, я цілковито покладаюся на читача, вважаючи, що суб'єктивні елементи, яких бракує в оповіданні, він додасть сам.

Л[ред.]

  •  

Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої властивості свого вільного духу

  • Людина — це те, у що вона вірить.

М[ред.]

  • Мені здається, немає і не може бути такого нудного і похмурого міста, в якому була би не потрібна розумна, освічена людина.

Н[ред.]

  •  

Навіть хворіти приємно, коли знаєш, що є люди, які чекають на твоє одужання, як на свято.

 

Даже болеть приятно, когда знаешь, что есть люди, которые ждут твоего выздоровления, как праздника.[6]

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 29 січня 2016 року.
  •  

Не розуміє людина жарту — пиши пропало! І знаєте: це вже не справжній розум, будь людина хоч сім разів розумна.

  • … напишіть, як ця молода людина видавлює з себе по краплях раба і як вона, прокинувшись в один прекрасний ранок, відчуває, що в її жилах тече вже не рабська кров, а справжня людська..
  •  

Незрозуміла штука - душа. Ніхто не знає, де знаходиться, але всі знають, як болить.

О[ред.]

  • Остерігайся вишуканої мови. Мова має бути проста й витончена.

П[ред.]

  •  

Потрібно, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини хтось стояв із молоточком і нагадував стуком, що є нещасні.

  •  

Професія лікаря — це подвиг, вона вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів.

  • Потрібна безперервна денна і нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля … Тут дорога кожна година …
  • Правий той, хто щирий.
  • Письменник має багато писати, але не повинен поспішати.
  • Помірний лібералізм: потрібна собаці свобода, але все-таки її треба на ланцюгу тримати.
  • Публіка в мистецтві любить найбільше те, що банальне і їй давно зрозуміле, до чого вона звикла.

С[ред.]

  •  

Самолюбство і зарозумілість у нас європейські, а розвиток і вчинки азіатські. — про росіян

 

Самолюбие и самомнение у нас европейские, а развитие и поступки азиатские[7]

Т[ред.]

  •  

Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.

 

Тогда человек станет лучше, когда вы покажете ему, каков он есть…

  •  

Треба бути ясним розумово, морально чистим і охайним фізично.

  • Те, що здається нам серйозним, великим, дуже важливим, — прийде час, — буде забуто або буде здаватися неважливим.
  • Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
  • Там добре, де нас немає: в минулому нас уже немає, і воно здається прекрасним.
  • Такі фізичні умови: треба писати й пам'ятати, що деталі, навіть дуже цікаві, втомлюють увагу.

У[ред.]

  •  

У людини все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки[1].

 

У человека всё должно быть прекрасным: и лицо, и одежда, и душа, и мысли.

  •  

Усе знають і все розуміють тільки дурні й шарлатани.

  • Усе, що не має прямого стосунку до оповідання, все треба нещадно викидати. Якщо ви говорите в першому розділі, що на стіні висить рушниця, у другому чи в третьому розділі вона має неодмінно вистрелити.
  • Учитель повинен бути артистом, художником, гаряче закоханим у свою справу.

Х[ред.]

  •  

Хто не може взяти ласкою, не візьме й суворістю.

Ч[ред.]

  •  

Честь не можна відібрати, її можна втратити[8].

  •  

Чим вище людина за своїм розумовим і духовним розвитком, тим вона вільніша, тим більше задоволення вона отримує від життя.

 

Чем выше человек по умственному и нравственному развитию, тем он свободнее, тем большее удовольствие доставляет ему жизнь

  •  

Чужа душа — темний ліс, ну а котяча — тим більше.

Щ[ред.]

  • Щасливий той, хто не помічає, літо зараз чи зима.[9]

Я[ред.]

  •  

Якщо ви працюватимете на сьогоднішній день, то ваша робота буде нікчемною; треба працювати маючи на увазі лише майбутнє[10].

  •  

Якщо хочеш, щоб у тебе не було часу — нічого не роби.

  •  

Якщо я лікар, то мені потрібні хворі й лікарня…

  • Якщо хочеш стати оптимістом і зрозуміти життя, то перестань вірити тому, що говорять і пишуть, а спостерігай сам і вникай.[11]

Цитати про Чехова[ред.]

  •  

Шлях Чехова - це шлях російської свободи. Він сказав, що ніхто до нього, навіть Толстой, не сказав: всі ми перш за все люди, розумієте ви, люди, люди, люди! Сказав в Росії, як ніхто до нього не говорив. Він сказав: найголовніше, що люди - це люди, а потім вже вони архієреї, росіяни, крамарі, татари, робітники ... Адже наша людяність завжди по-сектантські непримиренна і жорстока. Від Авакума до Леніна наша людяність і свобода партійна, фанатична, коли безжально приносять людину в жертву абстрактній людяності.

Навіть Толстой з проповіддю непротивлення злу насильством нетерпимий, а головне, виходить не від людини, а від Бога. Йому важливо, щоби перемогла ідея, яка утверджує доброту, але ж богоносці завжди прагнуть насильно вселити Бога в людину, а Росія для цього не встоїть ні перед чим; заколють, вб'ють, не подивляться. Чехов сказав: нехай Бог посунеться, нехай посунуться так звані великі прогресивні ідеї, почнемо з людини, будемо добрі, уважні до людини, хто б це не був - архієрей, мужик, фабрикант-мільйонник, сахалінський каторжник, лакей з ресторану; почнемо з того, що будемо поважати, жаліти, любити людину ...[12]так сказав про Чехова один з героїв роману В. Гроссмана "Життя і доля"

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  2. А. П. Чехов, Избранное, ЛЕНИЗДАТ 1982, с. 12.
  3. http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%C0%ED%F2%EE%ED%20%D7%E5%F5%EE%E2
  4. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22
  5. Оповідання «Аґрус» рос. «Крыжовник»
  6. Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б. Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 19
  7. Лингвистика речи. Медиастилистика. Коллективная монография, посвященная 80-летию профессора Г. Я. Солганика. – 2-е изд., стер. – М. : ФЛИНТА, 2013. – 528 с. ISBN 978-5-9765-1466-9
  8. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 40
  9. https://balachky.org/people/anton-pavlovich-chehov
  10. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 17
  11. https://uamodna.com/articles/perechytuyuchy-ap-chehova/
  12. https://uamodna.com/articles/perechytuyuchy-ap-chehova/

Джерела[ред.]

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 51.
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1187-1188.