Tomb Raider: Legend
Зовнішній вигляд
Tomb Raider: Legend — відеогра 2006 року від Crystal Dynamics, сьома гра в серії Tomb Raider.
Цитати
[ред.]Лара Крофт
[ред.]- Ми в гробниці. Я допоможу їм влаштуватися зручніше.
- Якщо я не можу спуститися, то я піднімуся.
- Що за вечірка, якщо нічого не розбили?
Діалоги
[ред.]- Лара: Алістере, познайомся з Тіванаку. Дуже мила доінкська цивілізація, зарез лежить у руїнах.
- Алістер Флетчер: Дуже приємно.
- Лара: Я щукаю певні артефакти, вже досить давно. Один мій старий друг, що працює в Ла-Пасі, розповів мені обнадійливі чутки.
- Алістер: Артефакти якого типу?
- Лара: Прикрашений кам'яний постамент, ну і ще дещо.
- Зіп: Здоровенний шматок каменю — і вона не зізнається навіщо.
- Лара: В іншому випадку, в чому була б інтрига?
—
- Зіп: Агов, зроби ласку, перевір свій КПК.
- Лара: Він все ще працює, якщо тебе це цікавить.
- Зіп: Класно. Вони сказали, що він водонепроникний і ти зможеш з ним плавати без будь-яких проблем. Ну, хіба що ти його з'їси, тоді доведеться годинку почекати.
—
- Зіп: Ледь не зачепило!
- Лара: Тоді відвернися від екрану.
—
- Зіп: (після вбивства першого зустрічного найманця) Як ти вважаєш, хто він такий і на кого працює?
- Лара: Поняття не маю, Він абсолютно непримітний.
- Алістер: Це добре чи погано?
- Лара: Це підозріло, що не є добре.
—
Діалог найманців-близнюків.
- Присягаюся богом.
- І що? Вона вискочила і почала гойдатися?
- Ні, типу танцювала навколо. Щось верещала.
- Так? Я б врізав їй по перше число.
- Ага, чуваче, звичайно. Налетіла на мене, кричучи щось на своїй мавп'ячій, і я зробив перше, що прийшло в голову. Просто стукнів її між очі.
- І вона закурила?
- Вона цього й добивалася. Мавпи просто божеволіють, коли бачать, що ти куриш. Дуже смішно.
- Ага. Повірю, коли побачу.
- Та точно кажу.
—
- Лара: Ну хіба це не чудово? Здається, я знову закохуюся.
- Зіп: Ти говориш це всім руїнам.
- Лара: Я надзвичайно щаслива дівчина. А ось і кляті туристи, їдуть все псувати.
- Зіп: Твоя камера не показує таких дрібних деталей. Що ти бачиш?
- Лара: Озброєні чоловіки. Найманці, судячи з вигляду.
- Алістер: Що вони тут роблять?
- Лара: Напрошуються на неприємності.
—
- Зіп: Прозвучало болісно.
- Лара: Смерть — це завжди болісно.
—
- Алістер: Незрозуміло, чому хижаки обирають більшу за себе здобич.
- Лара: Мені їх шкода.
—
- Лара: Зваріть якомога більше кави, хлопці. В нас попереду ще робота.
- Зіп: Отже, життя продовжується. Не можу сказати, що я проти.
—
- Лара: Останнім часом вони не надто привітно зустрічають гостей.
- Зіп: Агов, ти йдеш по вулиці зі зброєю.
- Лара: Хто ж винен, що я вмію правильно екіпіруватися?
—
- Аная Іману: Привіт, Ларо. Знаєш, ще хвилину тому ці вулиці не були порожніми.
- Лара: А я так старалася злитися з натовпом. Сподіваюся, їх лякаю я, а не щось інше.
- Аная: Тут нічого немає. Лише купка черепків і тіла старих друзів на підлозі.
—
- Аная: Тут майже нічого не змінилося. Пройшло всього декілька років. Що вони означають порівняно з сотнями століть?
- Лара: Є дещо, про що я тобі не розповідала. Я думаю, що Аманда не загинула там, внизу.
- Аная: То ось для чого все це розпочалося?
- Лара: А заради чого взагалі все робиться? Для чого ми розкопуємо минуле? Щоб зрозуміти його.
- Аная: Я інженер, Ларо. Я будую майбутнє. Я не намагаюся піти в минуле.
- Лара: Колись тобі доведеться. Зрештою, це роблять всі.
—
- Аманда Еверт: Ти відстаєш!
- Лара: А ти туристка!
—
- Лара: Тут розповідається історія останньої королеви Тіванаку. ЇЇ батько був королем, але вона загубилася, і її виховав воїн. Королевою вона стала після того, як шаман на ім'я Тунупа дізнався про її королівське походження.
- Алістер: Тунупа — це одне з імен Віракочі, їхнього бога творіння.
- Лара: Шаман привів її до озера Тітікака, де вона отримала від нього посох, наділений великою силою.
- Алістер: Згідно міфу, Віракоча спочатку жив на дні озера.
- Зіп: Бог водопровідників.
- Лара: Вона привела свій народ до миру і процвітання, але після довгих років мудрого і справедливого правління знову розпочалась боротьба за владу. Скоро Тіванаку померла і корабель відніс її тіло до раю.
- Алістер: Нічого не нагадує?
- Лара: Легенда про короля Артура. Так, збіг неймовірний.
- Зіп: До чого тут король Артур?
- Лара: Та ж сама історія: Дитина, яка не знає, що в ній тече королівська кров, сходить на трон за допомогою друга-чарівника і його магічного меча або посоха, а зрештою його забирають до раю у плоті.
- Алістер: Багато культур мають схожі міфи. Наприклад, Великий потоп. Він зустрічається всюди.
—
- Зіп: Це напевне вражало місцевих мешканців.
- Лара: Це вражає навіть мене.
—
- Зіп: Як же там називали меч короля Артура?
- Алістер: Це викпадковість.
- Зіп: Смішна назва для меча.
—
- Алістер: Як ти збираєшся повернутися, якщо підлоги немає?
- Лара: Отже, я піду по стелі.
—
- Зіп: Звідки ти їх дістала? (пістолети)
- Лара: Найпростіший етикет — ніколи не приходити на вечірку з порожніми руками.
—
- Сего Такамото: Ти проявила неповагу до мене. Ти увірвалася в мій дім. Ти вбила моїх людей.
- Лара: Я спростила твої виплати, а зараз я потурбуюся про твою нерухомість.
—
- Тору Нісімура: Що з Такамото? Де він?
- Лара: Залежить від того, як він поводився за життя.
—

