Ґільєрмо дель Торо
| Ґільєрмо дель Торо | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Ґільєрмо дель Торо Ґомес (ісп. Guillermo del Toro Gomez; 9 жовтня 1964, Гвадалахара, Халіско, Мексика) — мексиканський кінорежисер, сценарист, продюсер, письменник.
Найбільш відомий за фільмами «Хребет диявола» (2001), «Блейд II» (2002), «Хеллбой: Герой з пекла» (2004), «Лабіринт Фавна» (2006) та «Форма води» (2017). Також автор ідеї та творець телесеріалу «Штам» (2014—2017).
Цитати
[ред.]«Я прокидався уві сні, ніби це було в моїй кімнаті, і я буквально бачив істот», – згадує режисер. «Не було жодної різниці між цим і реальністю. У будинку моєї бабусі час від часу церковні дзвони поблизу дзвонили пізно, або опівночі, або о 22:00. Я чув, як дзвони дзвонять дзвони, а в моїй кімнаті була велика шафа, і звідти вислизала рука, морда кози та нога кози. Це було жахливо, так жахливо». — про те, як пережив перший з тих, що він називає своїми «ясні кошмари», закарбованої в його душі глибоко релігійною бабусею в інтерв'ю The Hollywood Reporter Гільєрмо дель Торо про протистояння дитячим демонам та переживання історії жахів у реальному житті (3 листопада 2017 року) |
«Я зняв дев'ять фільмів, і всі вони є дорослими перефразуваннями мого дитинства», — розмірковує він. «Я задавався питанням: «Чи можу я зняти фільм, який говорить про мене як дорослого?» — про фільм для Fox Searchlight «Форма води» (історії німого двірника, який закохується в людиноподібну морську істоту), який вважає своїм найдорослішим фільмом на сьогодні, першим, у якому він звільнився від дітей або не прийняв дитячу точку зору в інтерв'ю The Hollywood Reporter Гільєрмо дель Торо про протистояння дитячим демонам та переживання історії жахів у реальному житті (3 листопада 2017 року) |
«Моя бабуся хотіла б почути, як я розповім про свої плани... Я вже захоплювався монстрами ще з дитинства, тому в одній з кімнат у її будинку висіла табличка з написом «Клуб монстрів, заборонено вхід», і на ній був зображений кажан-вампір, якого я вирізав зі штучного хутра... |
«У дитинстві я був білявим... У мене було багато бійок, і я не міг встояти за себе, бо був таким худим. Тож я почав набирати вагу, і я ставав кращим у бою, і я продовжував [набирати] вагу». — про те, що у ранні роки був рудим, майже альбіносом, через що його часто цькували в інтерв'ю The Hollywood Reporter Гільєрмо дель Торо про протистояння дитячим демонам та переживання історії жахів у реальному житті (3 листопада 2017 року) |
«Я міг сказати, що в мене невиліковний рак у 7 років. Я міг сказати, що в мене трихінельоз, я міг сказати, що в мене цироз, я міг сказати, що в мене сепсис. І я міг дуже чітко підійти до матері та сказати: «Я помираю»». — про те, що у дитинстві став одержимий хворобами, прочитавши від початку до кінця енциклопедію здоров'я свого батька в інтерв'ю The Hollywood Reporter Гільєрмо дель Торо про протистояння дитячим демонам та переживання історії жахів у реальному житті (3 листопада 2017 року) |
Примітки
[ред.]
