Ящук Олег Ростиславович

Ящук Олег Ростиславович

Стаття у Вікіпедії

Олег Ростиславович Ящук (26 жовтня 1977, с. Грибова, Лановецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст та футбольний тренер. В Україні грав на позиції нападника за тернопільську «Ниву». Має подвійне громадянство, українське та бельгійське. В 1996—2006 роках, граючи за найтитулованіший клуб Бельгії «Андерлехт», чотири рази ставав чемпіоном країни. Грав за молодіжну збірну України.

Цитати

«На жаль, у тій грі я не брав участі, оскільки отримав пошкодження у матчі з Ісландією. Багато хто говорив, що ми не пройдемо Англію, бо вона набагато сильніша за нас. Подумки, можна сказати, вже білети додому взяли:) Проте вийшла рівна гра. Так, вони вели в рахунку 2:1 до останньої хвилини і здавалося, що нам вже не вдасться відігратися. Але, як зараз пам’ятаю, остання хвилинна, остання атака і ми зрівнюємо. Коли таке відбувається вже наприкінці матчу, то команда перебуває на куражі. Нам тоді пощастило у пенальті і ми здобули перемогу та пройшли далі». — про виступ юнацької збірної України в 1/4 фіналу Євро-1994 зі збірною Англії в інтерв’ю вебсайту «Український футбол» «Перед Англією брали білет додому»: Ящук – про перші бронзові нагороди збірної України на юнацькому Євро-1994 (8 травня 2024 року)

«Ми виглядали гідно. Якщо так подивитися, то ми жодного поєдинку в основний час і не програли. Не вийшло пройти у фінал – треба показати себе в матчі за третє місце. Ми серйозно налаштовувалися. Рахунок 2:0 говорить сам за себе. Відчувалося, що ми були сильніші». — про те, як у матчі за третє місце збірна знову перемогла – цього разу австрійців 2:0 в інтерв’ю вебсайту «Український футбол» «Перед Англією брали білет додому»: Ящук – про перші бронзові нагороди збірної України на юнацькому Євро-1994 (8 травня 2024 року)

«Ні, ну осад був присутній. Коли бачиш, що Туреччина потрапила у фінал і виграла там… І це ж при тому, що в групі ми грали на рівних. Тому наша збірна тоді цілком могла претендувати на те, аби стати першою на турнірі. Проте – це футбол, всяке може статися. Ми раділи тому, що стали третіми». — про бронзові нагороди та осад, що могли поборотися і за золото в інтерв’ю вебсайту «Український футбол» «Перед Англією брали білет додому»: Ящук – про перші бронзові нагороди збірної України на юнацькому Євро-1994 (8 травня 2024 року)

«Ми тоді ввечері з друзями пішли і трошки відсвяткували:) Трошки, бо вже рано вранці мали прокидатися та їхати автобусом в аеропорт. Але як не відсвяткувати? Це як-не-як перша нагорода, хоч і третє місце. Проте для нас тоді це було дуже важливим досягненням, усі були щасливі. Федерація, наскільки я пам’ятаю, обіцяла надати нам звання Майстрів спорту, проте офіційно так нічого і не було. Можна сказати, що все лишилося на словах. Щодо премій, то не пам’ятаю. Не думаю, що там могло бути щось серйозне. Говорили, що турки за перемогу на тому турнірі отримали якісь солідні гроші. Та й у нас тоді премія не стояла на першому місці. Все-таки пріоритетом було відстояти честь країни. Дуже класні емоції лишилися з тої пори». — про те, як святкували бронзу в інтерв’ю вебсайту «Український футбол» «Перед Англією брали білет додому»: Ящук – про перші бронзові нагороди збірної України на юнацькому Євро-1994 (8 травня 2024 року)