Яремко Іван Ярославович

Яремко Іван Ярославович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Ю́рійович Яре́мко, або Джон Яремко (англ. John Yaremko чи John Jaremko; 10 серпня 1918, Велланд, Онтаріо — 7 серпня 2010, Торонто, Канада) — політичний і громадський діяч українського походження в Канаді, адвокат, з 1953 — королівський радник; меценат і філантроп. Перший україноканадець-депутат Законодавчої палати провінції Онтаріо, перший канадець українського походження, який увійшов до складу кабінету міністрів провінції Онтаріо, та перший Генеральний прокурор провінції Онтаріо.

Цитати

«Цікавитися журналістикою почав ще тоді, коли вчився у школі. У ті часи не було телевізорів, тим більше комп’ютерів. Тому, я багато читав, слухав радіо. Досі пригадую один із таких ефірів 1956 року з Мельбурна, який вели спортивні журналісти. А ще я не їв пиріжки у школі, а на ці гроші купляв цікаві книги. Я закінчив політехніку за фахом інженер-електромеханік, працював там, одного разу мене попросили написати звіт, потім ще один і пішло, поїхало. Потім я познайомився із Семеном Плоткіним – журналістом газети «Молода Галичина». Йому сподобалися мої дописи, я приносив йому свої матеріали й саме завдяки цій людині отримав перші ази журналістики, адже був самоучкою. Згодом я поборов «хворобу» невміння писати вступні фрази й поступово почав дописувати для, згадуваної вище, газети. У 1963 році я побував на прем’єрному матчі ФК «Карпати» і після нього почав вести статистику цього клубу. Пригадую як тоді за «зелено-білих» відзначився Анатолій Крощенко, з яким я згодом познайомився особисто, брав у нього інтерв’ю. Це зараз є спеціалісти по кожному виду спорту, я ж був своєрідним універсалом. Фехтування, то фехтування, футбол, то футбол. Для мене не було різниці про який спорт писати. Далі я познайомився з цікавою людиною Ернестом Юстом, який був другим тренером «Карпат». Він вів командні журнали, подарував мені книгу про угорський футбол. Поступово я втягувався у журналістику, розширяв коло знайомств, але все ж віддавав перевагу шахам і футболу перед іншими видами спорту. Також варто згадати провідного журналіста, коментатора Юрія Кодіяка, завдяки якому я в 1968 році почав дописувати в нинішню газету «Високий замок». Загалом у часи моєї молодості найбільш цікавим заняттям для хлопчиків було займатися футболом, волейболом тощо». — про те, як зацікавився спортивною журналістикою в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Так, я був непоганим волейболістом, виступав за збірні школярів Дрогобицької і Львівської областей. Також я грав у гандбол, але через проблеми зі зором довелося закінчити з цим ділом». — про те, що займався спортом в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Не обов’язково, але спорт треба знати. Є багато журналістів, які не відчувають цієї культури. Я пригадую був колись такий коментатор, плавець Фарід Дасаєв, який виріс у Львові. Саме він розповів мені про казус на Олімпіаді-2006 року в Турині, коли один із коментаторів не правильно поставив наголос у слові «тоска» – опери, під чию музику виступала пара у фігурному катанні. Це ж італійське (!), а не російське слово. Треба бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною». — про те чи повинен спортивний журналіст бути спортсменом в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Я би все рівно туди потрапив. Я багато читав і багато знав. Ми із колегами по цеху ділилися інформацією, але вони постійно дивувалися чому я знаю більше ніж вони. У 1970-х роках така людина як В’ячеслав Михайлов (був в обкомі партії) звернувся до мене із пропозицією писати про промисловість, сільське господарство, але я відмовився адже журналістської освіти не мав і любив лише спортивну тематику. Поступово я вріс у спортивну журналістику». — про те, що, якщо б не потрапив у спортивну журналістику, ким би був тоді в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Варто виділити наступних спортсменів: Якщо з львів’ян, то такими були: поляк Вацлав Кухар, який граючи у футбол до 45-ти років, зумів забити 1065 голів. Тобто, всі голи, які забивала «Погонь», то все забивав він Владислав Понурський – перший олімпієць зі Львова, спринтер, який бігав на 100, 200 та 400 метрів. А вже першу медаль для Львова у 1924 році в Парижі здобув Адам Крулікевич. Він був військовим на коні й в останній день змагань виборов медаль. Серед українців виділю: футболіста Олександра Скоценя, якого в 1939 році запросило до себе в команду київське «Динамо»; Карло Мікльоша, який був гравцем СТ «Україна», а потім президентом «Карпат»; Степана Попеля – шахіста, який грав на рівні з кращими шахістами Львова. На жаль, після війни зі спортом почалися проблеми, змінився устрій, влада. Всіх, хто виїжджав за кордон Радянська влада називала ворогами. Тим не менше, спортсмени у нас були. Серед них: Віктор Чукарін, який у 32 і 36 років став абсолютним чемпіоном олімпійських ігор у гімнастиці, здобув 11 медалей, 7 серед із них золотої комплекції. Також виділю Павла Ледньова, який здобув також 7 медалей». — про видатних спортивних особистостей Львова у різні часи в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Колись це було плавання, гімнастика. У ті часи були лідери, які тягнули за собою всіх решта. Зараз – це шахи. Тим більше, що у цьому виді спорту є здобутки. Громадськість знає Василя Іванчука, сестер Музичук, Андрія Волокітіна та інших». — про те, який вид спорту найбільш притаманний Львову в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Не просто відповісти на це запитання. Помітно, що начальники міського та обласного спорту дійсно стараються, але, на мою думку, таки бракує ще людей, ентузіастів, які дійсно люблять цю справу. До війни у Львові було 133 корти, а зараз скільки? Можливо 13 нарахується. Та ж ситуація із басейнами». — про те, що зараз бракує львівським спортсменам в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Безперечно та, яка відбулася у 1984 році. Тоді у Москві проходили змагання легкоатлетів, де український спортсмен Сергій Бубка вперше подолав висоту в 6 метрів у стрибах з жердиною. Я добре з ним знайомий, маю навіть його автограф». — про те, яка спортивна подія найбільше запам’яталася в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Я багато знайомився з людьми, спілкувався і коли назбирувалося багацько інформації, то з’явилася ідея видавати книги. Для прикладу, такими стали: «100 персон Львівського спорту» та «100 футболістів Львова»». — про те, що спонукало писати книги в інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)

«Так, почав захоплюватися шаржем у 1964 році, коли була Олімпіада у Токіо. Шаржі я знаходив у пресі, почав їх вирізати, потім перевів їх в одну систему (9 x 12) й почав збирати автографи відомих людей. На даний момент їх тисячі, а цей що ви бачите на стіні бібліотеки мені подарували на 65-й день народження. Хоча, перший шарж на мене було зроблено у далекому 1969 році в Польщі Едвардом Алашевським – місцевим художником, який малював шаржі». — про що давно захоплюється шаржем відомих спортсменів у інтерв'ю сайту vorobus.com Іван Яремко: “Спортивний журналіст має бути обізнаною, освідченою та висококультурною людиною“ (31 липня 2021 року)