Яніс Варуфакіс (грец.Γιάνης Βαρουφάκης; 24 березня 1961, Афіни, Греція) — грецький економіст, міністр фінансів Греції в уряді Алексіса Ципраса у січні-липні 2015 року, професор економіки в Університеті Афін та Техаському університеті, відомий фахівець у галузі глобальної та європейської кризи, автор численних книг, включаючи «Глобальний мінотавр» (The Global Minotaur).
«Навпаки, замість виходу криза лише поглиблюється. Про вихід із кризи багато говорить пропаганда в пресі. По цифрах дійсно справи пішли на краще, проте вони не помічають, що люди продовжують страждати.
Насправді у нас держава є банкрутом, банки – банкрути, більшість грецьких компаній – теж банкрути. І ми не можемо вийти з цього піке, залучаючи все нові й нові позики. Однак поки саме така наша стратегія». — про оцінку стану грецької економіки в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Ні, і боюся, в МВФ насправді все чудово розуміють і згодні зі мною. Виходячи з цієї логіки, Греції зараз потрібно зниження податків і витрат на обслуговування бюджетного боргу. Але МВФ нічого такого нам не радить – тому що прекрасно розуміє реальну ситуацію.
А реальна ситуація полягає в тому, що зростання економіки забезпечується падінням цін всередині країни. Реальний ВВП завжди враховує рівень інфляції, а в разі, коли ціни падають, це є фактором для формального зростання. Іншими словами, замість реального економічного зростання ми маємо ситуацію, коли ціни падають швидше, ніж доходи населення. Хіба таке "зростання" можна назвати стабільним розвитком?» — про стратегію МВФ полягала в перекредитуванні грецького боргу, щоб дозволити країні повернутися до економічного зростання в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Тому що насправді їм абсолютно неважливо, чи отримають європейські банки назад свої кредити чи ні. Це виглядає абсурдом, але якби Єврокомісія і Європейський центробанк дійсно думали про повернення кредитів, вони погодилися б на умови реструктуризації боргу, які я їм запропонував. Але вони не погодилися, і тепер, виходячи з нинішньої програми, європейські банки отримають значно меншу частину кредитних виплат.
Чому так сталося? Очевидно, їх цікавить щось інше. Вони не хочуть працювати з урядами, обраними всупереч бажанню європейського істеблішменту. Нехай навіть ці уряди були обрані народами своїх країн. На прикладі Греції вони хочуть надіслати сигнал іспанцям, ірландцям, португальцям, італійцям, а зрештою – і французам. Сигнал про те, що буває, коли обирають уряд, неприємний істеблішменту». — про те чому євротрійка вперто не хоче списання в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Значною мірою – так. Адже зрештою вийшло так, як вони хотіли. Але проблеми не зникнуть. Моя думка: якщо із зони євро вийде один, навіть маленький шматочок, то зруйнується переконання про непорушність єврозони. І тоді фінансові ринки шукатимуть відповіді на запитання: хто наступний?
Коли ми створювали євро, то погано розуміли, що вийде. Буде фіксований обмінний курс чи дійсно загальна для всіх країн валюта – а з такої валюти вийти вже неможливо». — про те, що політика ЄС щодо Греції стала "попередженням для інших країн" в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Давайте я поясню. Якщо держава існує без центробанку, який міг би її підтримувати, а центробанк, зі свого боку, не може підтримувати державу, тоді банки цієї країни в питаннях ліквідності залежать від уряду, у якого немає центробанку. Що виходить? Уряд не має можливості підтримати ці банки, і зрештою отримує колапс.
Тобто існуюча система не була готова протистояти фінансовій кризі. Навіть Берліну слід погодитися, що настав час відкласти всі ці правила вбік. Наведу ще один приклад – політику кількісного пом'якшення, коли ЄЦБ викуповував акції банків або державні облігації. Але це ж незаконно! Це суперечить Маастрихтським угодам, але Маріо Драґі (глава Європейського центробанку) вирішив переступити через них. І правильно зробив – інакше євро було б не врятувати». — про те чому країни не могли стимулювати своє економічне зростання в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Вони просто "проїхалися безкоштовно". Поясню. Якщо у мене профіцит у торгівлі з вами, то це означає, що у вас дефіцит у торгівлі зі мною. Водночас я не можу радіти такому надлишку, бо він спричиняє проблеми у вас.
Що ж до Німеччини, то хочу звернути увагу на три моменти. Перше: їхній торговий профіцит з іншими країнами ЄС. Європейські правила дозволяють профіцит на рівні не вище 6%. У Німеччини він – 10%. Фактично Єврокомісія повинна їх штрафувати, але замість цього в Брюсселі закривають очі на порушення Німеччини. А тепер на хвилинку забудьте про правила. Якщо у вас такий великий профіцит вже багато років, то у вас немає іншого варіанту, окрім як інвестувати заощаджені кошти за кордоном. І тоді в цих країнах створюються фінансові бульбашки, як це сталося в Іспанії. Тобто, Німеччина експортує економічні кризи в інші країни.
Друге: чому федеральний уряд у профіциті? Завдяки негативним ставкам. Але ж негативні ставки руйнують пенсійну систему. Хіба це успіх? Третє: відсоток непрацюючих і бідних людей у Німеччині останнім часом збільшився удвічі. Це теж неуспіх. І останнє: в Німеччині уряд економить, домогосподарства також економлять, і корпорації економлять. Не можна, щоб в країні абсолютно всі економили! Тому що виникає питання: що робити з цими грошима? Доводиться їх експортувати – і тоді у вас в країні дефляція, а проблеми виникають у когось іншого. Отже, ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи». — про те чому Німеччині вдається дотримуватися цих правил і показувати високі темпи економічного зростання в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«Взагалі, так. Ми стали заручником ситуації, коли провідним економікам світу треба було шукати ринки збуту для своїх товарів. Вони стимулювали кредитування інших країн, щоб забезпечити продаж своїх товарів. А коли ця бульбашка луснула, проблеми лягли на плечі найслабшого». — про причини грецької економічної кризи в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
«По-перше, вам потрібно реструктуризувати борги і розірвати зв'язок між політикою і великим капіталом. Важливо пам'ятати, що олігархи – найголовніший ворог вашої економіки. По-друге, припиніть підносити фальшивих богів. Мене здивувало, як ваші фінансисти святкували розміщення євробондів на суму 3 млрд євро. Я не кажу, що це неправильний крок. Але не треба святкувати збільшення держборгу! Тим більше, за такою шалено високою ставкою. По-третє, треба бути більш критичними. І до себе, і до Європейського Союзу.
І якщо ви запитаєте, який найголовніший урок винесла Греція, то я відповім, що саме це: розуміння, що і Брюссель, і Берлін можуть бути дуже-дуже неправі. Свого часу Україна була дуже лояльною частиною Радянського Союзу. Ви не ставили під сумнів курс, що проводив СРСР. В результаті Радянський Союз розвалився. Тепер ви хочете бути такою ж лояльною частиною Європейського Союзу. І це велика помилка!
Працюйте з ЄС, інтегрується з ЄС, станьте, врешті-решт, частиною ЄС, але робіть це з критичним поглядом на процеси, що там відбуваються. Тоді в Україні не вдасться створити бульбашку, як в інших країнах. І останнє, хоча насправді це найголовніше – інвестуйте в освіту, в молодих людей. Це дозволить вам збільшувати свій потенціал незалежно від того, що буде з ЄС». — про те, що українську кризу іноді порівнюють з грецькою в інтерв'ю «Європейській правді» Варуфакіс: ціна німецького успіху – це фактично провал решти Європи (28 вересня 2017 року)
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
