Якубський Борис Володимирович
| Борис Якубський | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Бори́с Володи́мирович Яку́бський (1889 — 1944) — літературознавець і літературний критик, професор Київського ІНО. Професор Київського Інституту Народної Освіти, чл. Історично-літературного Товариства при ВУАН, Київ. н.-д. катедри мовознавства, співробітник Комісії для видавання пам'яток новітнього укр. письменства ВУАН та Київської філії Інституту літератури ім. Т. Шевченка.
Цитати
[ред.]З Curriculum vitae Бориса Якубського (складеного 10 травня 1925 року)
[ред.]революції 1917 року]] — головою полкового, корпусного та армійського солдатських комітетів IV армії. Після повернення з фронту, з осені 1918 року відався педагогічній праці, викладаючи українську мову та літературу послідовно в Київській 1-й комерційній школі, в Українській гімназії для дорослих, в Київському учительському інститутові, в Робітничо-селянському університеті, в трудовій школі ч. 67, в низці робочих шкіл тодішнього Ц[ентрального] Б[юро] профспілок[1]. |
В 1919 році став дійсним членом київського Українського наукового товариства, потім Історично-літературного товариства при Академії наук, де читав доклади: «Еволюція ритму в поезії» та «Соціологічний метод в історії письменства». В 1921 році одержав доручення Комісії Енциклопедичного словника Академії наук дати для 1-го тому Словника статті по відділу віршування, що й було зроблено. З 1920 року розпочав читати курса «Ритмік й метрик» у Вищому музично-драматичному інституті ім. Лисенка. В 1921 році той самий курс читав для Студії театру ім. Михайличенка й в Археологічному інституті. В 1920-1921 роках керував Літературною студією Вищих політкурсів, та в 1922 році керував Літературною студією Мистецького об'єднання «Березіль»[2]. |
В 1924 році керував учительським літературним гуртком української літератури при губспілці «Робос». Крім того протягом 1919-1925 років виступав з докладами та лекціями на літературні теми в клубах «Робосу», «Радробітника», «Більшовика», «Губземлісу», «Залізничих майстерень», в будинку Червоної Армії та в клубі місцевкому ВУАН[2]. |
Примітки
[ред.]- ↑ Автобіографії, 2015, с. 475
- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 477
Джерела
[ред.]- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
