Перейти до вмісту

Я

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Схема, що зображує основні складові людської психіки та їх взаємодію. Зигмунд Фрейд, 1923

Я (лат. ego «я», нім. das Ich) — частина цілісної психічної структури людської особистості, яка усвідомлюється як власне «Я» і знаходиться в контакті з навколишнім світом за допомогою сприйняття.

Цитати

[ред.]
  •  

Спонтанний жест — це справжнє Я в дії[1].

  Дональд Віннікотт (1896 — 1971), британський педіатр і психоаналітик.
  •  

Той, кому вдалося завоювати себе своїм «Я», є другом для себе; але той, чиє «Я» не завойоване, має справу з власним ворогом, який діє наче ззовні[2].

  Бгаґавад-Ґіта
  •  

Ця історія про тебе[3].

  Горацій
  •  

Якщо твір не відображає того, хто ви є і як живете, хіба може він містити заряд енергії?[4]

  Рік Рубін, американський музикальний продюсер

Поезії

[ред.]
  •  

Я був — не Я. Лиш мрія, сон.
Навколо — дзвонні згуки,
І пітьми творчої хітон,
І благовісні руки.

Прокинусь я — і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.

  Павло Тичина

Примітки

[ред.]

Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Зао-Сандерс М.. Таймбоксинг. — Харків: КСД, 2024. — 288 с. — ISBN 978-617-15-1181-1
  • Мужність долає все. Domat omnia virtus : для воїнів ЗСУ / упоряд. Юрій Николишин. — Львів: Апріорі, 2024. — 152 с. — ISBN 978-617-629-862-5
  • Под знаком Ψ: Афоризмы известных психологов / К. В. Ягнюк. — Москва: Когито-Центр, 2016. — 143 с.
  • Рік Рубін. Творчий акт: спосіб буття. — Харків: КСД, 2024. — 432 с. — ISBN 978-617-15-0381-6