Юссі Галла-аго

	Юссі Галла-аго
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Юссі Крістіан Галла-аго (фін. Jussi Kristian Halla-aho; нар. 27 квітня 1971, Тампере) — фінський вчений-філолог та яскравий політик-націоналіст, найпопулярніший сучасний політичний блогер, який веде сторінку Scripta. Депутат Європейського парламенту (2014); раніше депутат Едускунти (парламенту Фінляндії), де був головою Адміністративного комітету парламенту; член організації Suomen Sisu. Доктор філософії, фахівець зі старослов'янської мови.

Цитати

Александрівський інститут^[1] часто критикують за те, що там працюють старі сталіністи, які були політично активними під час існування Радянського Союзу. І там є люди, які мають багато симпатій до нашого східного сусіда. Я дуже критично ставлюся до цього інституту^[2].

Ідея про членство у НАТО ніколи не користувалася популярністю у Фінляндії: може, 20% населення підтримувало членство. І у комітеті закордонних справ було багато таких політиків, які все своє життя боролися проти НАТО і Сполучених Штатів.
І коли виникла ситуація, де потрібно було дуже швидко зробити розворот, це було дуже важко для багатьох людей. Потрібно було довго обговорювати це питання в комітеті^[2].

Ніхто не очікував, що у Європі буде така війна. У нас і наших партнерів немає багато матеріалу на своїх складах. На світовому ринку така ситуація, що всі хочуть той самий матеріал одночасно, а військова промисловість не має потужності виробляти скільки.
Я знаю, що муніципалітети співпрацюють з українськими організаціями й українськими муніципалітетами і надсилають швидкі допомоги і рятувальні машини^[2].

Під час холодної війни російська мова користувалася певною популярністю у Фінляндії, тому що було багато торгівлі між країнами і різних політичних і дипломатичних контактів. Але у 1991-му, коли розпався Радянський Союз, розпалася торгівля між країнами. І російська мова стала досить непопулярною. Я думаю. що це погано. Тому що Росія залишається нашим сусідом, і потрібно його розуміти. Розуміти – це не симпатизувати, а аналітично розуміти: як вони думають, чому Росія є такою країною і так далі^[2].

Президент є лідером у сфері зовнішньої політики і оборони. В такі часи потрібно, щоби наше зовнішньополітичне керівництво було здатним спостерігати події навколо нас реалістично.
На жаль, багато хто у Фінляндії й у фінській політиці досить наївно ставився до розвитку [подій] у Росії.
Я думаю, що це ставлення розповідає про характер і ментальність деяких політиків: вони наївно ставляться до того, що відбувається навколо нас^[2].

У нас законодавство досить наївне, воно не здатне реагувати на нову реальність. Люди, які поїхали до Сирії, щоби воювати в лавах ІДІЛ, повернулися до Фінляндії, і ми нічого не можемо зробити з ними, на відміну від інших західних країн, у тому числі Швеції^[2].

У 1990-х Київ не був ідеальним місцем для вивчення української мови: всі розмовляли російською. Відтоді місто дуже змінилося^[2].

Фінляндія відрізняється, наприклад, від країн Прибалтики тим, що у нас при владі все ще люди, які були активними в політиці за роки холодної війни.
У нас так і не відбулося очищення, як у країнах Прибалтики і частково в Україні, принаймні після подій 2014 року^[2].

Я зацікавився Україною й українською мовою ще наприкінці 1980-х – на початку 1990-х, через події у Східній Європі. У 1995 році вступив до університету^[3] – почав вивчати російську мову й російську літературу. І виникла можливість попрацювати у фінському посольстві в Києві.
Тоді в університеті Гельсінкі не було можливості навчатися української мови, але я займався нею самостійно. І коли виникла така можливість – я поїхав до Києва і прожив там один рік, працюючи в посольстві^[2].

Як більшість людей наприкінці 1990-х, я думав, що традиційних військових загроз в Європі уже немає. Але я не пам’ятаю точно, це було 30 років тому^[2].

Якщо я абсолютно мушу, то можу спілкуватися німецькою або шведською мовами, але це дуже важко. Вільно розмовляю російською, англійською, може бути українською – це дуже залежить від ситуації^[2].

Я перш за все лінгвіст – мене цікавлять мови як системи, так як якусь іншу людину цікавить математика чи мистецтво. Те, що я займаюся слов’янськими мовами – це не політичний стейтмент^[2].

Примітки

↑ інститут у Гельсінкі, названий на честь російських імператорів, що носили відповідне ім’я і мали також титул Великих князів фінських; займається дослідженнями Росії і Східної Європи
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Юссі Галла-аго: Розуміти Росію – не значить їй симпатизувати. Ексклюзивне інтерв'ю з україномовним спікером парламенту Фінляндії 22/12/2023
↑ Гельсінкі

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] інститут у Гельсінкі, названий на честь російських імператорів, що носили відповідне ім’я і мали також титул Великих князів фінських; займається дослідженнями Росії і Східної Європи

[novynarnia-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Юссі Галла-аго: Розуміти Росію – не значить їй симпатизувати. Ексклюзивне інтерв'ю з україномовним спікером парламенту Фінляндії 22/12/2023

[3] Гельсінкі

[1]

[2]

[3]