Шолохова Олександра Сергіївна

Олександра Шолохова

Стаття у Вікіпедії

Шолохова Олександра Сергіївна (нар. 12 січня 2001, Запоріжжя) — українська каратистка, майстер спорту України міжнародного класу, представниця клубу “Concordia” із Запоріжжя.

Цитати

Зйомки відбулися у Києві в середині квітня. Було дві сесії – у клубі карате "Сьогун" та в елітному боксерському клубі "All Stars". Робота зайняла цілий день. Звісно, мені було цікаво, адже таке зі мною трапилось вперше, і працювала ціла команда – фотограф, стиліст, відеограф та інші. Я залишилась задоволеною, хоча це було доволі важко. Але ж на то ми є спортсмени: каратисти мають витривалість не лише на татамі. — Про знімання для Плейбоя

Один ряд з красунями – це, звісно, добре та приємно. Проте треба мати межу, коли від тебе хочуть медійних рухів, та чітко розуміти, що все це має сенс, тільки коли підкріплено результатом. Тому коли я займаюсь безпосередньо спортом – тренування та змагання, я забуваю про всі зовнішні моменти, якими б яскравими вони не були.

Скажу, що битися на татамі не так важко, як жити в тих умовах війни. Коли спокійні збори десь на базі – це вже щастя. Втім, Запоріжжя завжди у серці, як і рідний клуб "Concordia", моя велика підтримка. Адже ми, збірниці, я та Еліна Сєлємєнєва, і наш тренер Анатолій Михайленко – чимало часу проводимо на виїздах, а у цей час клуб тягнуть на собі мої колеги-спортсмени Ліля Юшина, Ілля Беспалько, Данило Колодязний. За що ми їм надзвичайно вдячні.

Тріумф в Єревані – це історія, яка вже позаду. А я зараз налаштовуюсь та готуюсь до подальших стартів. Найближчий з них – етап Прем’єр Ліги в Марокко (кінець травня), а головне змагання сезону – чемпіонат світу, який пройде в листопаді в Каїрі. Ставши чемпіонкою континенту, я кваліфікувалась на участь в першості світу та здобула відповідну ліцензію. — Про здобуття титулу чемпіонки Європи

Це було несподівано – тому, що такого раніше не було, ні від кого я медійної уваги такого роду не отримувала. Але перед тим, як погодитись на зйомку, я спочатку подумала, як це може вплинути на мою роботу. Адже я треную дітей, тому маю дотримуватись певних меж пристойності. Отже, медіаменеджер Української федерації Карате заздалегідь обговорила з редакцією журналу всі нюанси стосовно відвертості зйомок. — Про пропозицію знятися для Плейбоя

Я була готова до цього. Власне, заради саме таких перемог я важко тренуюсь та маю успіхи на таких змаганнях, як етапи Прем’єр Ліги та Серії А. Й титул чемпіонки Європи – не самоціль, не фініш, не вершина, а черговий крок на спортивному шляху. — Про здобуття титулу чемпіонки Європи

я почала займатися карате досить пізно – у 14 років. Мене тоді почала забирати вулиця, але я потяглась до спортзалу. Спочатку просто хотіла займатися спортом для себе, але через 9 місяців тренер виставив мене на перші змагання, де я перемогла, і він побачив у мені перспективну спортсменку. Відзначу, що тренер Анатолій Михайленко є найкращою людиною, яку я могла зустріти в житті після моєї родини. І завжди поруч подруга Еля Сєлємєнєва, з якою ми надихаємо та мотивуємо одне одну, а також показуємо приклад для наших юних спортсменів.