Ширинбеков Олег Хакімбекович

Ширинбеков Олег Хакімбекович

Стаття у Вікіпедії

Оле́г Хакімбе́кович Ширинбе́ков (11 вересня 1963, Шахрінав, Таджицька РСР, СРСР) — радянський, російський і таджицький футболіст, півзахисник, захисник. Майстер спорту СРСР (1987).

Цитати

«У справжнісінькій. І не я один, добра половина "Паміру". Так вийшло - футболісту "служити" у "Памірі" і грати проти ЦСКА було неможливо. Півроку м'яч не бачив взагалі, а коли повернувся додому — надійшло перше запрошення з "Торпедо". Я чудово розумів, що у "розібраному" стані... І відмовився. "Зараз, - сказав, - нічим вам не допоможу, але через рік з превеликим задоволенням"». — про те, що служив у "нефутбольній" армії в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)

«З "Дніпра" приїжджала людина від Ємця покійного. Я відмовився. Разом із батьком обожнювали "Торпедо", навіть коли воно грало у Душанбе на кубок – тоді Сахаров гол забив. Я боявся навіть, що батько хтось ударить ззаду на трибуні — так він радів. Прийняли мене в Москві як рідного. Відразу Іванов поставив в "основу", де я відіграв без замін всі 30 ігор. Набив 7 м'ячів. Надії на мене покладалися великі - опорний півзахисник та в команді, яка грає в пару захисників! Ті 7 м'ячів – випадковість, потім такого не було». — про те, що окрім "Торпедо" в інші клуби також звали в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)

«Раніше я взагалі не займався цим. Від Бога? Якось довірили — я почав тренувати. Одного разу потрапив у ворота, після цього і хлопці почали сподіватися, і сам удар "намацав". Буває, щоправда, що й щастить. Але я б не сказав, що часто. Вважав би себе щасливим, якби я не втратив три роки в Угорщині. Цей від'їзд перекреслив усе, що досягалося роками». — про приголомшливе виконання штрафних в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)

«Було запрошення, було. Я навіть перебуваючи у відпустці, поїхав туди, написав заяву, але потім передумав і повернувся. Тиждень там пробув. Команда-машина, награний склад... Не знаю, може, й варто було в Києві залишитися. На місце заднього захисника Лобановський мене кликав – конкурувати довелося б із Андрієм Балем». — про запрошення до київського "Динамо" в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)

«Мені клуб квартиру винаймав. На базу їздити не треба, готуєшся самостійно, за 4 години до гри тільки приходиш - обід, відпочинок, гра, все. З наших хороший Сергій Кузнєцов у "Ференцвароші", Іщак, Никифоров не на останніх ролях. Про Раца угорці говорили, що має хворобу голови, тому його й не навантажували. Я з ним розмовляв – Василь відповідав, що абсолютно здоровий». — про те, як жилося, та й іншим в Угорщині в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)

«Маю диплом душанбінського інституту фізкультури. Хочеться попрацювати десь у команді, щось пояснити, показувати. Майже впевнений – залишусь у футболі. А у великому чи дитячому... Це не має значення». — про тренерські перспективи в інтерв’ю виданню «МКФ-Футбол» Олег ШИРИНБЕКОВ: Я снова в "Торпедо" (26 вересня 1995 року)