Шейхаметов Талят Абдулганійович

Шейхаметов Талят Абдулганійович

Стаття у Вікіпедії

Шейхаме́тов Таля́т Абдулгані́йович (24 квітня 1966, Шахрисабз, Кашкадар'їнська область, Узбецька РСР, СРСР) — радянський та український кримськотатарський футболіст, що виступав на позиції нападника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі сімферопольської «Таврії», спортивного клубу «Миколаїв» та низки інших українських, ізраїльських та радянських клубів. Переможець першого чемпіонату України з футболу (1992), фіналіст Кубка України (1993/1994). Майстер спорту України (1992). Після завершення активних виступів розпочав тренерську кар'єру. Наразі входить до тренерського штабу молодіжної збірної України.

Цитати

«...моїм першим тренером був Шаміль Джумаєв – це важливо. Саме завдяки цій людині я полюбив футбол. Я був, як заведено говорити, "переростком" – у 13-річному віці у ДЮСШ зазвичай не беруть, але Джумаєв у мене повірив та взяв». — про те чому став грати у футбол у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«У півзахисті, але невдовзі мене перевели в напад: я й забивав багато, і гольові паси роздавав». — про те на якій позиції починав грати в інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Турнір у другій союзній лізі тоді, хоч би що казали, був на рівні. Я дебютував у ньому у 16-річному віці – зараз таке, мабуть, неможливо. Бачили б ви, як я радів своєму першому голу!» — про те, що першою командою майстрів був "Хісар" із рідного Шахрісабза у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Це був кінець 1988 – початок 1989 років. Тренував тоді команду Федір Сергійович Новіков, який 14 років відпрацював помічником самого Костянтина Івановича Бєскова у московському "Спартаку". Йому вдалося зібрати в "Пахтакорі" по-справжньому зірковий склад, який легко вирішив завдання виходу до вищої ліги. Назву кілька прізвищ: Хорен Оганесян (найкращий, на мій погляд, півзахисник Європи середини 1980-х), Андрій П'ятницький (пізніше блискуче грав у "Спартаку"), Мустафа Белялов (гравець олімпійської збірної СРСР), Геннадій Денисов, Ігор Шквирін, Мірджалол Касимов. Навіть просто тренуватися в компанії таких виконавців (я не говорю про те, щоб грати!) було одне задоволення. Якби не розпався СРСР, ця команда, певен, могла б претендувати на найвищі місця в еліті радянського футболу». — про те, як помітили у головній команді Узбекистану – "Пахтакорі" у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Стадіон завжди був забитий під зав'язку. Фанатський рух тоді, звичайно ж, ще не існував, але підтримували нас трибуни дійсно здорово. За такої підтримки грати в оборонний футбол було неможливо. Футболістів у Ташкенті просто обожнювали. На базар краще не ходити: кожен продавець намагався тобі щось подарувати. Благо, я жив на базі і від такої уваги був огороджений». — про вболівальників у Ташкенті у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Це був 1990 рік. Анатолій Заяєв, тодішній тренер "Таврії", зателефонував моїм батькам: мовляв, кримські татари повертаються на батьківщину, і вашим синам настав час. Батько (на жаль, уже покійний) Кримом просто марив, щодня нам про нього розповідав. У моєму контракті був пункт, який передбачав, що мене відпустять з "Пахтакору" тільки у разі повернення на батьківщину, чим я й скористався. І хоч ташкентська команда і за класом, і за матеріальним забезпеченням була вище "Таврії", я поїхав, не замислюючись. Як зараз пам'ятаю: вночі зі старшим братом (він був запрошений до "Таврії" на посаду адміністратора) зібрали сумки та вирушили до аеропорту. До речі, лише наприкінці року зміг забрати у "Пахтакорі" свою трудову книжку». — про те, що стало вирішальним фактором під час переходу до "Таврії" у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Найіменитішим з них, безумовно, був Айдер Зейтулаєв, один із найкращих бомбардирів першої союзної ліги. На жаль, він уже думав про завершення кар'єри гравця, тому за "Таврію" відіграв лише сезон. Не зумів пробитися до основного складу Асан Мустафаєв. А ось захисник Сефер Алібаєв, який перейшов до "Таврії" на два роки пізніше за мене, відразу став не тільки незамінним у сімферопольській команді, а й допоміг їй виграти титул першого чемпіона незалежної України. Але мені не хотілося б акцентувати увагу на національному питанні. Футбол не робить відмінностей між людьми, він їх поєднує у спільну справу. Є гравці, які добре виконують свою роботу, і є які – не дуже. Лише в цьому різниця». — про те, що із Середньої Азії до "Таврії" перебралися кілька кримськотатарських футболістів у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Зникли тривалі перельоти. Мені здається, що перший чемпіонат України за своїм рівнем, як мінімум, не поступався, а можливо навіть перевершував турнір у першій союзній лізі. Українські команди, які готувалися до виступу у союзній "вишці", своїми сильними складами перекочували до чемпіонату України. Зіграти проти київського "Динамо", "Шахтаря", Чорноморця" – для "Таврії", природно, це був виклик. Ми виглядали не просто гідно – ми стали першими чемпіонами "незалежної"». — про виступи у першому чемпіонаті незалежної України у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Конкретного завдання не було. Було завдання зіграти гідно у дебютному чемпіонаті. Це вже по ходу турніру ми зрозуміли, що здатні багато на що, і пройшли всю дистанцію на одному диханні». — про те, яке завдання ставилося команді перед стартом нового турніру в інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«...Випадково можна виграти один матч, але не чемпіонат. У своїй групі ми випередили і донеччан, і одеситів, і ще сім неслабких суперників, та й у фіналі були сильнішими за динамівців. Можливо, в якихось компонентах гранди ("Динамо", "Шахтар") нас перевершували, але ми реалізували свій потенціал і стали чемпіонами». — про те, як стали чемпіонами України у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«У нас підібрався дуже добрий, збалансований колектив. І мікроклімат у ньому був чудовий! У команди були лідери – і на полі, і у житті». — про те, чим була сильна "Таврія" зразка 1992 року у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«З місяць, мабуть. Засипати і прокидатися з думкою, що ти чемпіон, це був дивовижний стан. Про те, що це ще й історична подія, зрозумів лише через роки. Але тоді ми були молоді: не жили наступним днем і назад не озирнулися». — про те скільки тривала чемпіонська ейфорія у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Вже безпосередньо перед стартом у єврокубках злітали на дводенний турнір до Іспанії, де зіграли з місцевим "Спортінгом" (Хіхон) та голландським "Вітессом". Ось і уся підготовка. Вже під час виступу знайомилися і з рівнем змагань, і, як не прикро про це говорити, – із суперниками. Ми не те, що відеоматеріалів за участю опонентів не бачили, ми навіть їх складів не знали! Грали, як то кажуть, з аркуша. Такий тоді був час». — про те, як у Кубку європейських чемпіонів "Таврія" дебютувала, не маючи жодного міжнародного досвіду в інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«На той момент "Сьон" був дуже серйозним суперником. Достатньо сказати, що оборону команди (воротар і чотири захисники) складали гравці збірної Швейцарії, яка через два роки на чемпіонаті світу в США дійшла до 1/8 фіналу. Були також у складі "Сьона" та троє бразильських легіонерів, серед яких, звичайно ж, виділявся форвард Туліо (1995 року він став найдорожчим футболістом світу). У дебюті першого поєдинку у Швейцарії ми демонстрували дуже добротний футбол, загалом навіть перегравали суперника. Але на 16-й хвилині бельгійський арбітр Перо у спірній ситуації видалив нашого голкіпера Олега Колесова, і ми, мабуть, просто не зуміли перебудуватися, що призвело до великої поразки. А вже у грі у відповідь у Сімферополі у другому таймі (за рахунку 0:0) пішли ва-банк, і суперник, який мав у своєму складі класних нападників, нас за це покарав». — про те чому "Таврії" виявився не по зубах наступний опонент – швейцарський "Сьон" у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Гра, в принципі, ми демонстрували хорошу, довгий час навіть йшли в першій п'ятірці. А потім несподівано настав якийсь провал. На жаль, ставши чемпіоном, команда не пішла шляхом посилення складу, навпаки, стала втрачати своїх провідних виконавців. Крім того, на "Таврію", як на чемпіона, вже зовсім інакше налаштовувалися суперники і, що особливо прикро, судді (чи не в кожному виїзному матчі нам били пенальті). Все це зрештою і призвело до сумного результату». — про те, що постчемпіонський сезон-1992/1993 виявився для "Таврії" провальним у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Наприкінці 1993 року мене продали до Ізраїлю. Там я провів вісім місяців, після чого знову повернувся до "Таврії" – зіграв кілька поєдинків у чемпіонаті та фінал Кубка країни проти одеського "Чорноморця", в якому "моряки" перемогли у серії післяматчевих пенальті (5:3). Фінал Кубка, до речі, став для мене останнім матчем у футболці сімферопольської команди. Мені було лише 28 років – самий розквіт сил, але на той момент у "Таврії" робили ставку вже на інших виконавців, молодших, і я змушений був залишити Сімферополь». — про перехід до Ізраїля у інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«Напевно, насамперед – почуття відповідальності. З іншим чемпіоном у складі "Таврії" – Олександром Головком – ми зараз працюємо у молодіжній збірній України. Ми увійшли до історії українського футболу, і опускати планку вже на новому шляху просто не маємо права. Працювати ми маємо по-чемпіонськи». — про почуття через роки, згадуючи перемогу 1992 року в інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)

«У мене мама живе в Судаку - напевно, це і є найулюбленішим місцем. Хоча подобається і Південний берег, і степовий, і гірський Крим. Це батьківщина моїх предків, і тільки тут я можу дихати на повні груди». — про улюблені місця у Криму в інтерв'ю сайту «Кримський спорт» Талят Шейхаметов: "Крым – родина моих предков, и только здесь я могу дышать полной грудью" (24 квітня 2016 року)