Перейти до вмісту

Чорне море

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
File:Turquoise Swirls in the Black Sea, crop1.jpg
Чорне море

Чорне море (лат. Rucenum mare; болг. Черно море, груз. შავი ზღვა, абх. Амшын Еиқәа, рос.Чёрное море, рум. Marea Neagră, крим. Qara deñiz, тур. Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією. Чорне море — внутрішнє континентальне море Атлантичного океану.

Цитати

[ред.]
  •  

Чорне море ще всміхнеться...
Чорне море «виступає символом нації, країни, життя, проекцією щасливого майбутнього», а також «як індикатор політичних змін у суспільстві зокрема у військовій сфері».

  Павло Чубинський, «Ще не вмерла Україна» Державний Гімн України.
  •  

Я вдячний за роботу тут, в ООН, — зокрема за ваше керівництво, пане Генеральний секретарю, — щодо створення механізму експорту зерна з чорноморських портів України, який Росія блокувала місяцями, і нам потрібно забезпечити його продовження[1]. — Виступ на 77-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (21 вересня 2022 року)»

  — Джо Байден
  •  

Нинішня війна недарма, ох як же символічно, почалася "з моря" - з острова Ахіллесової могили, який, голосом українського козака, послав за відомим маршрутом усі кораблі північних розбійників: це війна - за законне право на грецьку спадщину: за те, чиїм буде на нових мапах світу шлях "з варяг у греки"[2].

  Оксана Забужко
  •  

Ми, що представляємо разом понад п'ятдесят мільйонів людей, що утворюють ланцюг націй, що лежить між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями, до складу якого входять чехословаки, поляки, югослави, українці, угро - русини, литовці, румуни та італійські іредентисти, неспокійні греки, албанці, сіоністи та вірмени, повністю або частково піддані чужоземному пануванню (...). Ми зазнали руйнування наших міст, осквернення наших домівок та земель, і зберігали наші ідеали лише таємно, незважаючи на тиранію наших гнобителів. Нас позбавили належного представництва та справедливого суду. Нам відмовили у праві на свободу слова та праві вільно збиратися та подавати петиції про вирішення наших скарг. Нам відмовили у вільному та дружньому спілкуванні з нашими братніми державами, а наших чоловіків втягнули у війну проти своїх братів та друзів споріднених рас[3].
Декларація спільних цілей незалежних середньоєвропейських націй, підписана 26 жовтня 1918 року в Індепенденс-Холі, Філадельфія, США

  •  

Сильне відчуття спільної етнічної ідентичності виникло серед грекомовних незалежних міст-держав Егейського регіону в бронзову добу та характеризувало міста-держави класичного періоду та їхні колонії в регіонах Середземного та Чорного морів. Воно проіснувало протягом двох тисячоліть, протягом яких ці землі перебували під владою Елліністичної, Римської, Візантійської, Франкської, Венеціанської та Османської імперій, а цей регіон став етнічно неоднорідним [4].

  — Саттон Сьюзен Бак
  •  

Як жаби навколо ставка[5].
античні греки утворили низку колоній на берегах Середземного моря, а також поблизу Понту Евксинського — Чорного моря.

  Платон

Поезії

[ред.]
  •  

Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися...

25 грудня 1845 в Переяславі
  — Тарас Шевченко, «Заповіт»

Народна творчість

[ред.]
  •  

Богу і Чорному морю[6]. — Загроза загибелі під час бурі на Чорному морі сприймається козаками як покарання – і вони сповідаються «Богу і Чорному морю».

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • В. Дюрант. Уроки історії. Огляд історії людства як продукту людського досвіду. — Харків: Віват, 2022. — 176 с. — ISBN 978-966-942-843-1