Чивадзе Олександр Ґабріелович
| Чивадзе Олександр Ґабріелович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Олекса́ндр Ґабріе́лович Чива́дзе (груз. ალექსანდრე ჩივაძე 8 квітня 1955, Клухорі, Клухорський район, Ставропольський край, Російська РФСР, СРСР) — радянський і грузинський футболіст і тренер.
Всю кар'єру провів у «Динамо» (Тбілісі). Зіграв 49 матчів у складі збірної Радянського Союзу (забив 3 м'ячі), був її капітаном у 1981—1984 роках. Найкращий футболіст Радянського Союзу 1980 року. Володар Кубка володарів кубків-1981. Учасник чемпіонату світу-1982. Один з найкращих оборонців в історії радянського футболу. Увійшов до символічної збірної Грузії XX сторіччя. Почесний громадянин Тбілісі (2016).[1].
Цитати
[ред.]«Після того, як Гвардіола очолив Барселону, я симпатизував Барселоні. Згодом, кого б не очолював цей тренер, я підтримую його завжди і всюди. У футболі важко придумати щось нове: голкіпер + 10 польових гравців. Головне завдання тренера полягає в тому, щоб вони усі однаково думали. Потрібно зібрати таких людей, передати їм свої ідеї, щоб вони потім їх втілювали. У командах Гвардіоли ця тренерська рука відчувається завжди. І от коли я бачу, що там Тренер працює, що він і його підопічні однаково мислять, – це для мене ідеал. |
«При цьому, ми – патріоти своєї держави. До кінця боротимемося за те, щоб відновити свої історичні кордони і повернути нашу територію». — про ставлення до росії в інтерв'ю сайту "Футбол24" "Ми були "Радістю народу" – як Гаррінча". Культові грузини – про ігнор Росії і футбольну війну (18 червня 2018 року) |
«У 1981 році, коли Динамо Тбілісі взяло Кубок кубків, здобувши перемогу з рахунком 2:1, обидва м’ячі забили абхазець і південний осетин – Віталій Дараселія і Вова Гуцаєв. Нас вся Грузія на руках носила. І ніхто тоді не казав: це – абхазець, а це – осетин. Вони були громадянами Грузинської республіки. У майбутньому разом будемо жити. Народ – не перемогти, Грузія – відновиться». — про єдність грузинів в інтерв'ю сайту "Футбол24" "Ми були "Радістю народу" – як Гаррінча". Культові грузини – про ігнор Росії і футбольну війну (18 червня 2018 року) |
«Дуже багато таких у мене друзів та приятелів, які не належать до світу футболу, але добре у ньому розбираються. У Грузії всі живуть футболом – і актори, і партійні діячі. Всі». — про ставлення до футболу в Грузії в інтерв'ю сайту "Футбол24" "Ми були "Радістю народу" – як Гаррінча". Культові грузини – про ігнор Росії і футбольну війну (18 червня 2018 року) |
«У період 1976-1981 років ми мали дуже потужну команду. Невипадково, що чотири рази – Кіпіані, я і Шенгелія (двічі) – ми визнавалися найкращими гравцями СРСР». — про перші асоціації із Динамо Тбілісі – чемпіонство-1978, Кубок кубків-1981 в інтерв'ю сайту "Футбол24" "Ми були "Радістю народу" – як Гаррінча". Культові грузини – про ігнор Росії і футбольну війну (18 червня 2018 року) |
«Капітан повинен бути справедливим – не тільки на полі, але й поза його межами. Потрібно заслужити на повагу партнерів і тренера. Це – комплексна річ. Напевно, я підходив під усі ці критерії». — про те, як був капітаном збірної СРСР з футболу в інтерв'ю сайту "Футбол24" "Ми були "Радістю народу" – як Гаррінча". Культові грузини – про ігнор Росії і футбольну війну (18 червня 2018 року) |
«Були, але він ніколи не тримав зла. Бачив футбол зовсім по-іншому, але завжди цікавився нашою думкою. Істина народжувалася у суперечках. Лобановський – велика людина. |
«У мене – троє дітей, четверо внуків. Часу не так вже й багато. Але однаково знаходжу можливість для того, щоб 2-3 рази на тиждень зібратися з ветеранами і пограти у футбол. |
Примітки
[ред.]- ↑ Названы новые почетные граждане Тбилиси // [[Грузінформ - Грузинформ]], 18.10.20167. Названы новые почетные граждане Тбилиси // Грузинформ, 18.10.2016 (рос.)
