Чехословаччина
Че́хослова́ччина, Че́хо-Слова́ччина (чеськ. Československo, словац. Česko-Slovensko) — історична країна в Центральній Європі, що існувала в 1918–1939, 1945—1992. Складалася з двох республік — Чехії та Словаччини. Столицею було місто Прага. Постала 28 жовтня 1918. З 1939 по 1945 роки була частиною Нацистської Німеччини. У серпні 1992 ухвалено створити окремі Чехію та Словаччину.
Цитати
[ред.]З великої кількости джерел британських дипломатів можна зробити висновок, що для Британії Чехословаччина була дуже-дуже далекою від їхньої реальности країною, периферією цивілізованого світу. Вони дивились на події в Чехословаччині як на конфлікт, який розвивається десь далеко в колоніальній країні. Тож таким чином вони дистанціювались від чехів. Багато з них не зрозуміло, що грають на тому самому полі, що й Чехословаччина. І що події у цій країні впливатимуть на те, що відбувається і на їхній батьківщині. Тому сьогодні я з певним оптимізмом спостерігаю за тим, як європейська суспільна думка таки собі усвідомлює, що Україна — це не якась далека нецивілізована периферія, а частина і їхнього світу. Поразка України негативно вплине на інші європейські країни. Не лише на Польщу чи Литву, а й на Францію та Велику Британію[1]. |
|||||
| — Пйотр М. Маєвський |
Кризовий 1938 рік закінчився Мюнхенською конференцією. Ці події в історичній свідомості чехів займають центральне місце. «Мюнхен» — це слово, яке в чехів викликає емоційну реакцію. Якщо хтось у Чехії каже «Мюнхен» чи «новий Мюнхен», то чехи це сприймають як те, що свідчить про зраду союзників. Союзники зрадили Чехословаччину й віддали її на поталу Гітлерові. Відбувся поділ країни. Адже після Мюнхенської угоди не лише німці забрала собі частину Чехословаччини. До того також долучилися поляки й угорці, які відхопили собі частину чехословацьких земель. Тож для чехів слово «Мюнхен» — це синонім національної катастрофи. Вони пережили її без жодної підтримки чи солідарности від інших націй. А от у словаків ця тема складніша й неоднозначніша. Частина словаків сприймає «Мюнхен» так само, як і чехи[1]. |
|||||
| — Пйотр М. Маєвський |
Чехословаччина значно менша, ніж Україна. Тож порівняно з нацистською Німеччиною Чехословаччина відчувала себе набагато слабшою. А ще чехи мали історичну травму з XVII століття, коли програли дуже важливу битву на Білій горі[2]. Результатом того програшу стала втрата суб’єктности на триста років. Тому вони дуже боялись ще одного такого масштабного програшу[1]. |
|||||
| — Пйотр М. Маєвський |
Чехословаччина, як спільна держава чехів і словаків, попри різні перипетії, проіснувала до 1939 року. Але 1938-го словацькі автономісти таки відіграли свою гру. Якоїсь миті вони виступили проти Чехословацької держави. Це допровадило їх до союзу з Гітлером. У травні 1939 року, за підтримки Німеччини, словаки проголосили свою незалежність. Словаччина стала державою-сателіткою нацистського Райху. Тому, думаю, що для частини словаків слово «Мюнхен» не звучить так однозначно негативно, як для чехів. Проте воно, без сумніву, досить добре відоме для них[1]. |
|||||
| — Пйотр М. Маєвський |
Примітки
[ред.]
