Чанцев Анатолій Дмитрович

Чанцев Анатолій Дмитрович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Анатолій Дмитрович Чанцев (20 лютого 1958, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — радянський футболіст, який грав на позиції правого захисника, а пізніше півзахисника, український футбольний тренер.

Цитати

«Останні місяці триває процес ліквідації. Сьогодні був у клубі. Так, усіх звільняють». — про долю останнього наставника в історії запорізького «Металурга» в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Як кажуть, надія помирає останньою. Не знаю, як усе буде за день-другий. Знаю одне — йде цілеспрямована ліквідація клубу. Це точно. Буквально всіх працівників і футболістів звільняють. Хоча раніше гравці самі йшли, бо мали запрошення інших колективів. Про це лише потім дізнався, що вони через пропозиції забирали свої трудові книжки». — про ліквідацію клубу "Металург" (Запоріжжя) в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Той факт, що запорізький «Металург» зникне, для мене — трагедія. Із іншого боку, в тому складі, в якому ми догравали першу частину сезону, це просто знущання над усіма. Ми просто виконували свій обов’язок. Хотіли дати надію, що знайдуть інвесторів впродовж цього часу. Та те, що творилося… Цього не повинно бути в українському футболі! Узагалі! Одне слово, знущання. Над чемпіонатом і командою. Думаю, що керівники ФФУ мають знайти шляхи, завдяки яким подібні сценарії не повинні виникати». — про причини ліквідації клубу в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Я вже давно почав сивіти. Не звертав уваги, чи додалося. Не хочу жалітися, така моя доля. Необхідно було працювати в цей складний етап, аби дати маленьку можливість зберегти клуб. Повірте, ми все робили від душі та серця. Рідний клуб, місто… Усе заради крихітного променя надії. Коли зустрічав людей в місті, просили, щоби створили фонд, у який вони готові вносити по кілька гривень, аби зберегти ФК. Це був крик душі вболівальників. Раніше глядачі, коли приходили на стадіон, бодай якось відволікалися від складного життя. Дуже прикро, що воно так склалося. Та в мене ще є якась надія всередині. Не хочу здаватися. Утім, як буде, так буде, що поробиш? Це все залежить не від нас, а від керівництва та людей, які брали на себе зобов’язання. Вочевидь, у них є свої труднощі. Я тішуся, що в нас існують такі клуби, як «Динамо», «Шахтар», «Дніпро» та «Зоря», а також меценати, котрі вкладають божевільні кошти. Гендир донеччан пан Палкін правильно каже: футбол повинен приносити дивіденди при правильному менеджменті. Ймовірно, в нашому клубі щось темнять або не зрослося». — про те, як ситуація вплинула на стан здоров'я в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Чули, що сказав співвласник ФК пан Богуслаєв на останній прес-конференції? Що тут додати? Зрештою, я всього лише тренер. А що там нагорі коїться… Думаю, все, що сказав Олександр В’ячеславович, було щиро. Такі слова, що молитимемося, чекатимемо та сподіватимемося, що все налагодиться, сказані не просто так». — про позицію власників клубу в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Не бачив, але чув. У той час команда займалася своїми справами. Окрім того, останнім часом рідко навідувався в клуб, адже не вирішувалося жодних питань щодо команди. Натомість опікувався тим, аби колектив дограв першу частину змагань. Не знаю, які рухи були після того, як до нас приїжджали люди, котрі ознайомлювалися з інфраструктурою. Багато було розмов. Пліткували, що «Запоріжсталь» готова частково фінансувати… Наскільки розумію, люди, котрі виділятимуть кошти, вибиратимуть свою «музику». Відтак я ні на що не претендую. Просто хочеться, щоби клуб продовжив життєдіяльність. У нас є, не побоюся сказати, відома школа, котра подарувала чимало класних футболістів. Приходжу на вихідних на базу, а там скільки матчів за участі різних вікових груп! Постійно там щось організовують, аби наші діти розвивалися. Якщо в них це забрати, куди вони підуть, чим займатимуться? Шкода діток. Та відштовхуємося від реалій. Не ми придумали ситуацію, не ми її ініціювали. Та плекаю надію на краще». — про варіанти врятування клубу в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Думаю, всі підуть на біржу праці та чекатимуть, коли їм щось запропонують. Зараз такий колосально складний час, аби забезпечувати сім’ю. Щиро кажу: мені шкода всіх працівників клубу. Тим паче, зважаючи, яку вони отримували зарплатню. Мінімальну для прожиття. Це — катастрофа! І куди їм нині податися, просто не знаю». — про те, куди пішли гравці та працівники команди в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

« Можна сказати, що результатами першої частини поховав себе як тренер, адже «Металург» очолював я. Мене просили, щоби команда дограла до зими. Прекрасно розумів і звітував собі, куди лізу, тож опинюся в такому поганому становищі. Щодо результатів, переконаний, що розумні люди все зрозуміють. Приміром, один центральний канал нас критикував, мовляв, навіщо такий клуб? Молоді гравці просто не відповідали рівню прем’єр-ліги. Після непоганого минулого сезону була надія, що підемо на підйом, підсилимося. Та цього не відбулося. Отож опинилися в ситуації, коли покладалися на гравців, як казали певні фахівці, дублюючого складу дубля. Що буде далі? Невідомо. Думаю, не завадить відновитися, відпочити та набратися сил». — про наслідки знищення клубу для себе, як тренера в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)

«Скажіть, кому потрібен тренер, який довів команду до останнього місця й встановив антирекорд у своєму клубі? Та, сподіваюся, знайду роботу. Є знання, бажання, прагнення, амбіції. Хочеться довести, що моя робота була на благо великої справи. Принаймні, з надією на велику справу». — про власний песимізм в інтерв'ю сайту sport.ua Анатолий ЧАНЦЕВ: «В Металлурге похоронил себя, как тренер» (19 грудня 2015 року)