Циткін Володимир Борисович

Циткін Володимир Борисович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Борисович Циткін (1 серпня 1966, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР та України.

Цитати

«На початку 1993 року я грав у Чернівцях. Буковина розвалювалася, там були проблеми. Зокрема, великі заборгованості по зарплатні. Навесні я вирішив залишити Буковину. Виникли кілька варіантів переходу до іншого клубу. Зокрема, у Дніпропетровськ чи Запоріжжя. Коли тодішній тренер Ниви Юхим Школьников дізнався, що я вирішив піти з Буковини і повернувся до Києва, то зателефонував і запросив у вінницьку команду. Юхим Григорович був дуже принциповим і ніколи не переманював футболістів з інших клубів. Нива тоді грала в Першій лізі, йшла в лідерах. Була задача через півроку вийти до Вищої ліги. Я зважив всі «за» і «проти» і вирішив перебратися до Вінниці. «Фактор Школьникова» зіграв тут вирішальну роль. Якщо чесно, я не планував затриматися у місті над Бугом надовго. Приїжджав на півроку, щоб допомогти команді виконати завдання щодо підвищення у класі. А потім думати, що далі. Але пройшло вже практично 30 років з того часу. А я живу саме у Вінниці». — про те, як переїхав до Вінниці в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«У той рік, коли ми доходили до фіналу Кубку України, мали основне завдання – залишитися у Вищій лізі. Боролися за це довго і дуже тяжко. Провели низку складних ігор. Вони були важче, ніж проти Шахтаря, адже після можливої кубкової поразки від донецької команди до нас не було б особливих претензій. А ось миколаївцям у Вінниці програвати було не можна. Ключовим за збереження прописки в елітному дивізіоні був саме домашній матч проти команди із Миколаєва, який ми виграли 2:1». — про те, що в зірковому сезоні головним тренером Ниви був вже Сергій Морозов. Завдяки чому йому вдалося струсонути команду настільки, що вона дійшла аж до фіналу Кубку України в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Щодо Сергія Морозова — це був тренер «старої школи». Він грав на дуже високому рівні, працював із хорошими наставниками і у Москві, і у Луганську. Був чудовим психологом, добре розумів гру і з повагою ставився до футболістів. Відповідно, хлопці віддячували йому тим же. Наша команда на той час була посередньою. Нічим не гіршою та не кращою того ж Тернополя чи Миколаєва. Водночас мали дружний колектив. Всі гравці підтримували один одного. Тоді у півфіналі із Шахтарем нивівці виграли в серії пенальті. І вже через тиждень, знову у Вінниці, в чемпіонаті країни також зіграли із «гірниками» у суху нічию…» — про постать тренера Сергія Морозова в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«В 1996 році перед кубковим матчем із «гірниками» ми мали провести важкий поєдинок чемпіонату України в гостях проти Дніпра. Становище Ниви у чемпіонаті було доволі небезпечним, нам конче були потрібні очки. Тоді Сергій Морозов зібрав у готелі тренерів і найстарших гравців. Він сказав, що Нива має історичний шанс вийти до фіналу Кубку України і далі брати участь у Єврокубках. Тому запропонував відправити на матч чемпіонату країни до Дніпропетровську гравців, які не мали достатньої ігрової практики, та додати місцевих вихованців ДЮСШ. Казав: результат проти Дніпра не був таким важливим. Тому він пропонував залишити основний склад вдома, щоб той готувався до півфінального кубкового матчу із Шахтарем. Але ця ідея не викликала захвату у провідних гравців – таких, як Саша Червоний, Костя Сосенко, Льоня Гайдаржи… Був проти і я. Мовляв, зіграємо основою і проти Дніпра, і проти «гірників». Тренер нас довго відмовляв, але врешті-решт здався і погодився із нашим рішенням. Ми виграли у Дніпропетровську матч із рахунком 2:1, чого від Ниви ніхто не очікував! Мені тоді забив вінничанин Сергій Нагорняк, а в складі вінницької команди дубль оформив вихованець дніпровського футболу Андрій Головко. При цьому в Дніпрі на той час грали збірники України і, екзотичні на той час для України, бразильські легіонери. Це був сильний суперник. Далі подужали в Кубку і Шахтар. Тобто хлопці були впевнені в собі і недарма. Бо у нас був бойовий колектив. Морозов, як розумний тренер, зміг об’єднати команду та надихнути її на звершення». — про цікавий випадок, що пригадується у вінницькій "Ниві" з того часу в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Я мав повертатися до Ізраїлю, продовжувати контракт із командою Маккабі. Вже мав зворотній квиток з України. Приїхав відпочити додому на місяць. І тут мені несподівано зателефонував один із керівників вінницької Ниви Ігор Гатауллін. Я з ним і з головним тренером Сергієм Морозовим зустрівся в Києві. Вони умовили залишитися у Вінниці. Тож я здав квиток і сказав ізраїльтянам, що лишаюся в Україні за сімейними обставинами. Тим більше, що моя дружина не могла тоді виїхати за кордон». — про те, що повернувся до Ниви з Ізраїлю тоді, коли вона конче потребувала підсилення в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Морозов і Гатауллін збирали команду «по краплинах». Толю Балацького знайшли у Києві, Костю Сосенка — в Олександрії, Євгена Немодрука — в Одесі, Павла Паршина – в Житомирі… Мене запросили, так як на той час у Ниві був лише один голкіпер. Тобто міцна, як виявилося, команда була зліплена буквально «з коліс». Адже більшість футболістів перед цим грали у нижчих лігах. Приміром, Балацький до Вінниці виступав у Другому дивізіоні, Сосенко і Паршин – у Першому. Гравців з Вищої ліги запросити було нереально, адже в Ниви тоді були доволі скромні фінансові умови. Для порівняння: наші преміальні за вихід до фіналу Кубку України були в 70 разів меншими, ніж у Дніпра (Дніпропетровськ) наступного року! Конкретну суму все ж називати не буду». — про організацію нової "Ниви" в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«У нас, за великим рахунком, тоді була єдина футбольна сім’я. Всі хлопці один за одного могли «відірвати голову» будь-кому. А головний тренер Сергій Морозов це підтримував і розвивав. У гравців були гарні взаємини і з тренерським штабом, і в середині колективу. Грубо кажучи, наша спина завжди була прикритою!» — про взаємовідносини в тодішньому колективі в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Ми грали в цілому більш якісно, ніж команда фінансувалася. Вищолігову Ниву фінансували, скажімо так, на середній рівень Першої ліги. Кошти на клуб виділялися досить стабільно, але нічого особливого. Це не дивно, адже команда була зібрана практично «по нитці» з усієї України, причому з гравців Другої та Першої ліг». — про бюджет "Ниви" в 1990-ті роки в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Лише характер і бійцівські якості, більше нічого особливого у нас не було». — про фірмові «фішки» команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Тоді не мали ані відеозаписів ігор, ані YouTube. Тому очікувати чогось конкретно було складно. Чесно кажучи, коли готувалися до Шахтаря, про серію пенальті ніхто не думав. Але враховували, що до того не було жодного випадку, коли Вінниця у ній програла. Тому пенальті не боялися». — про те, що став легендою для вінницьких фанів у той момент, коли в півфіналі Кубку України проти Шахтаря відбив у серії пенальті три удари (Ігоря Петрова, Геннадія Орбу і Олександра Коваля) в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Взагалі історія з отруєнням низки гравців Шахтаря перед матчем із Нивою — досить сумнівна. Вважаю, що там були нефутбольні моменти, які гості спробували реалізувати. Цей висновок роблю, ґрунтуючись на деяких відомих мені фактах. Називати їх не буду». — про історію з отруєнням донеччан – як її сприймали в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Так. Причому, я вийшов проти Динамо в своєму тренувальному светрі команди Маккабі. В ньому виходив на розминку і залишив. А ось іншим нивівцям довелося грати в фіналі в формі спонсора. Тоді спека сягала 35 градусів. В синтетичній і малій за розміром формі хлопцям було незручно. Гетри взагалі були із вовни! Але футболісти грали в них, тому що іншого виходу не мали. А ось у мене він був». — про те, що в фіналі Кубка України ви грали в светрі своєї попередньої команди з Ізраїлю в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

« Ми розуміли, що буде складно в фіналі. Мали надію завершити перший тайм «сухими», а далі нав’язати боротьбу «динамівцям» після перерви. Можливо, дотягнути до додаткового часу. Але нічого, на жаль, не вийшло. В першому таймі пропустили гол, а далі було вже складно. Після другого пропущеного боротьба фактично була завершена». — про те, що не використали шанс вийти до Єврокубків у інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Церемонія нагородження була по-свинськи організована. Ми навіть нічого не бачили! Я потім переглядав відео. Також хлопці розповідали, що після закінчення гри охоронці Леоніда Кучми та інших керівників нашу команду фактично відтіснили з поля та погнали у роздягальню. Навіть не вручили дипломи, як фіналістам. Пізніше їх нам надіслали у Вінницю». — про організацію церемонія нагородження у фіналі Кубку України в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Нюансів не знаю. Звільнення тренера стало несподіванкою для всіх. Коли команда поїхала на закордонні збори, мене з нею не було. В фіналі Кубку отримав травму і лікувався у Києві десь місяць. Хотів якнайшвидше відновитися до єврокубків. Тому займався індивідуально. Коли команда поїхала за кордон, гравцям оголосили, що Сергій Морозов йде з клубу. З нами ніхто не радився щодо відставки тренера, а просто поставили перед фактом». — про те, чому із Ниви після шаленого успіху пішов головний тренер Сергій Морозов у інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Тоді команда розвалилася і вилетіла у Першу лігу. Практично нікого із серйозних гравців ми не переглядали, коли він прийняв команду. Натомість з Ниви пішли вісім футболістів в найближчі кілька місяців. Приміром, Паша Матвійченко, Саша Червоний, Володя Браїла, Дмитро Лелюк, Костя Сосенко та інші. Тож склад ще й суттєво послабився». — про тренерську кар'єру Павла Касанова в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

« Садам був непоганим, добре навченим колективом. Деякі його футболісти згодом виступали в Англії. А воротар Сергій Парейко багато років грав за збірну Естонії. Ставилися до естонців серйозно, але в гостях програли 1:2. І навіть, коли грали у відповідь в Вінниці, у суперника було кілька дуже небезпечних моментів». — про те, як гради перший єврокубковий матч в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«В першому матчі, вже на самому старті, Вітя Бровченко не реалізував вихід сам-на-сам. Перший тайм ми зіграли внічию 0:0, а пропустили після перерви. Другий м’яч образливо пропустили на самому фініші. Було зрозуміло, що після 0:2 в гостях буде важко відігратися у Вінниці. Я вважаю, що ми тоді обрали неправильну тактику. Вирішили зіграти в атакуючий відкритий футбол, у три захисники. А з потужним в атаці Сьоном не можна було такого робити! Все стало зрозуміло ще в першому таймі. Натомість треба було грати, як на виїзді, і сподіватися на свої шанси попереду». — про те, як Нива двічі по ділу поступилася швейцарському Сьону в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Ми майже нічого там не бачили, не мали можливості. В обід прилетіли, ввечері потренувалися, зіграли і полетіли назад. У день гри ти ж не будеш ходити по магазинах. І нас, за великим рахунком, це не цікавило. Лише була прогулянка зранку. До того ж, гравці вже не вперше були за кордоном». — про поїздку в Швейцарію в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Ми розуміли, що динамівці за класом значно вищі за нас. Олег Лужний, Юрій Калитвинцев, Олександр Шовковський, Віталій Косовський, Олександр Головко — це була практично збірна України. Безумовно, нам трохи поталанило у грі! У Динамо було десь чотири хороших гольових моменти: три в основний час і один — в додатковий. Натомість, ми нічого небезпечного біля воріт Шовковського не створили. Але знову — серія пенальті! Я був впевнений, що виграємо. Кияни спочатку добре реалізовували — три перші забили, а завершальні — ні. Першим схибив Віталій Косовський. А Павло Шкапенко влучив у штангу. А у нас всі забили! Але найцікавіше інше. Я ще ніколи не говорив в інтерв’ю, що в післяматчевих серіях пенальті і з Шахтарем, і з Динамо, повинен був бити останнім. Такий успішний досвід мав. Приміром, у кубковій грі проти Івано-Франківська забив останній пенальті в серії, а також був переможний останній удар у Комарному». — про те, як того сезону Нива вибила із розіграшу в 1/8 фіналу київське Динамо по пенальті – 4:3 (після нульової нічиї в основний і додатковий час) в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Тому що спочатку треба концентруватися на воротарських обов’язках, а потім уже самому забивати. Але в кубкових матчах з Динамо і Шахтарем мій удар не знадобився». — про те, чому обрав бити останнім в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Чемпіонат для нас вийшов неоднозначним. З одного боку, ми обіграли київське Динамо, вдало зіграли в Кубку України. Були й інші непогані ігри, наприклад на виїзді у Львові ми подужали міцні Карпати». — про те, що за підсумками сезону 1996/97 років Нива посіла останнє місце в чемпіонаті України та з того часу команди з Вінницької області участі у найвищому за рангом дивізіоні не брали в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«З іншого боку, команда вилетіла із Вищої ліги, причому без варіантів. Я вважаю, що це, перш за все, «заслуга» керівництва клубу. Тому що воно зробило дуже багато неправильних речей. По-перше, зміна тренера і послаблення складу. Також всередині колективу почали відбуватися неправильні речі, конфлікти. Все це могло привести тільки до одного – краху. Я особисто попереджав про таку ймовірність керівників ФК. Навіть тоді давав на цю тему інтерв'ю, його можна знайти у газетних архівах. Казав: якщо нічого не зміниться, на відновлення команди Вінниці у Вищій лізі буде потрібно дуже багато сил і років. Тому що є певні закони футболу, які не можна порушувати». — про те, чому команда вилетіла з вищої ліги в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Я прийшов до Ниви взимку, коли команда була на передостанньому місці в групі після першого кола. І максимальну позицію, на яку навесні ми могли в тій ситуації розраховувати — це шосте місце. І ми його посіли; в останньому турі обіграли Карпати у Львові. Але в наступному чемпіонаті України частково змінився склад команди (пішли деякі гравці) й умови роботи. Почалися проблеми в колективі. Все це позначилося на грі і на місці в таблиці. Коли вдома програли 3:5 Епіцентру, я сказав у роздягальні, що тепер є два можливі варіанти — або звільняти всіх футболістів, або тренера. Фактично я сам пішов із команди. Разом із президентом Ниви Артуром Загорульком прийняли таке рішення. Хоча не вважаю, що ці півроку роботи були провальними. Щось виходило (були хороші ігри), а щось — ні». — про те, як був головним тренером друголігової вінницької Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Щоб підвищитися в класі, треба мати відповідне фінансування. Добре, що у Вінниці почали будувати клубну базу, але це ще не все. Треба запрошувати кваліфікованих футболістів, поруч з якими місцева молодь буде зростати. Кадри – це дуже важливо». — про те, чому Ниві роками не вдається вибратися із «болота» Другої ліги в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Важке питання. Вінниця — це футбольне місто. Тут завжди працювали хороші тренери та грали хороші футболісти. Була гарна команда. Але для того, щоб розвивалися місцеві футболісти, у місті обов'язково має бути сильний професійний клуб. Будь-який юний гравець завжди дивиться на своє майбутнє — думає про команду, у якій потім гратиме. Якщо в його рідному місті існує команда Прем'єр-ліги, то він, скоріше за все, намагатиметься потрапити саме до неї. А якщо немає команди такого класу, то він, як Вітя Циганков, прагне кудись поїхати. У Динамо, Шахтар, Карпати, Рух тощо. Адже у своєму рідному місті він не бачитиме значних перспектив. І тоді вінницька команда втрачатиме таланти. Серед них, окрім Циганкова, можу назвати зіркового Віталія Буяльського із Калинівки, що під Вінницею. Вінничанин Артем Кичак зараз є воротарем Оболоні (Київ). Ілля Крупський грає за Ворсклу. Взагалі чимало вінницьких футболістів багато грають командах вищих ліг. Тому, поки не буде у Вінниці команди високого рівня, то й найсильніші юні гравці виїжджатимуть із нашого міста». — про особливості вінницького футболу в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Гравець збірної України Віктор Циганков виріс у Вінниці. Наше місто дало йому шлях у Великий футбол, а тренером був знаменитий воротар Ниви Микола Загоруйко. Віктор дуже любить Вінницю, його дружина з нашого міста. Наскільки я знаю, вони приїжджають у місто над Бугом час від часу. Але на масових заходах Циганков у Вінниці рідко з'являється, оскільки він живе і працює за кордоном, в Іспанії. Це зрозуміло, він – одна з зірок Жирони та збірної України». — про найзірковішого вінницького футболіста Віктора Циганкова в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)

«Батько Віктора Віталій Циганков – чудова людина і хороший у минулому воротар, який виріс та грав у Вінниці. Віталій зріс без батька. Його маму я знаю особисто, вони мешкали у районі «Вишенька»». — про постать Віталія Циганкова в інтерв’ю виданню "Український футбол" Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали» (10 січня 2025 року)