Перейти до вмісту

Фердинан де Сосюр

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Цитати Фердинана де Сосюра)
Фердинан де Сосюр
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Фердинан де Сосюр (фр. Ferdinand de Saussure; 1857 — 1913) — швейцарський франкомовний лінгвіст. Один із найвидатніших мовознавців XX століття.

Цитати

[ред.]

Курс загальної лінгвістики (1916)

[ред.]
  •  

Звичаї народу позначаються на його мові, а з іншого боку, значною мірою саме мова формує народ.

  — «Курс загальної лінґвістики»[1]
  •  

Мова — це система, частини якої можна і потрібно розглядати в їхній синхронній єдності.[2]

  •  

Психологічно наша думка — окрім її вираження словами — це лише безформна та нечітка маса. Філософи та лінгвісти завжди погоджувалися, визнаючи, що без допомоги знаків ми не змогли б провести чітке, послідовне розмежування між двома ідеями. Без мови думка — це розпливчаста, незвідана туманність. Немає жодних попередніх ідей, і ніщо не є чітким до появи мови. — Частина 2, Синхронна лінгвістика. с. 111-112

 

Psychologically our thought-apart from its expression in words-is only a shapeless and indistinct mass. Philosophers and linguists have always agreed in recognizing that without the help of signs we would be unable to make a clear-cut, consistent distinction between two ideas. Without language, thought is a vague, uncharted nebula. here are no pre-existing ideas, and nothing is distinct before the appearance of language.

  •  

Отже, можна уявити собі науку, яка вивчає життя знаків у рамках соціального життя ; вона могла б стати частиною соціальної психології, а отже, і загальної психології; ми називатимемо її семіотика. Вона б навчила нас, що таке знаки і які закони ними керують.[3]

 

Si può dunque concepire una scienza che studia la vita dei segni nel quadro della vita sociale; essa potrebbe formare una parte della psicologia sociale e, di conseguenza, della psicologia generale; noi la chiameremo semiologia.

Цитати про Фердинанда де Соссюра

[ред.]
  •  

Мова більше розглядається не як периферійна річ у нашому розумінні світу, в якому ми живемо, а як його центральна. Слова — це не просто голосові позначення чи комунікативні доповнення, що накладаються на вже заданий порядок речей. Вони є колективними продуктами соціальної взаємодії, важливими інструментами, за допомогою яких люди конституюють та артикулюють свій світ. Такий типовий для ХХ століття погляд на мову глибоко вплинув на розвиток усіх гуманітарних наук. Він особливо помітний у лінгвістиці, філософії, психології, соціології та антропології.[4]

 

Language is no longer regarded as peripheral to our grasp of the world we live in, but as central to it. Words are not mere vocal labels or communicational adjuncts superimposed upon an already given order of things. They are collective products of social interaction, essential instruments through which human beings constitute and articulate their world. This typically twentieth-century view of language has profoundly influenced developments throughout the whole range of human sciences. It is particularly marked in linguistics, philosophy, psychology, sociology and anthropology.

  Рой Гарріс (1931-2015), британський лінгвіст

Примітки

[ред.]
  1. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. / Фердінан де Сосюр; [пер. з фр. А. Корнійчук, К, Тищенко]. — К.: Основи, 1998. — C. 34.
  2. Ferdinand de Saussure, Cours de linguistique générale, Paris-Éditions Payot, 1916. с. 87 (1916, с. 124; частина 1, розд. 3, розділ 3)
  3. Ferdinand de Saussure, Corso di linguistica generale, traduzione di Tullio De Mauro, Laterza, Roma-Bari, 2005. С. 26
  4. Roy Harris (1988). Language, Saussure and Wittgenstein. Routledge. p. ix; Summary of Saussure's contribution to linguistics and the study of language