Жебрівський Павло Іванович

Жебрівський Павло Іванович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Павло Іванович Жебрівський (нар. 21 березня 1962, с. Немиринці, Ружинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, Лідер політичної партії Республіканська платформа. У минулому народний депутат 4-6 скликань Верховної Ради, екс-голова Житомирської ОДА (квітень-грудень 2005 року), голова партії Республіканська платформа (з грудня 2011 по серпень 2014), голова антикорупційного управління Генеральної прокуратури України (січень-червень 2015), голова Донецької обласної адміністрації (з 11 червня 2015 по 13 червня 2018). Брат української підприємниці, голови наглядової ради ПАТ «Фармак» Філі Жебровської.

Цитати

Поступово, не грубо, не через коліно, але українізація шкіл і дитячих садків відбувається. Є міста, наприклад, як Дружківка, де 100% українських шкіл.

Перший блок завдань — це самоідентифікація донеччан... Ми вважаємо, що усвідомлення донеччанами себе українцями є таким стрижнем, на що повинні нанизуватися всі наші заходи.

Давайте не дурити себе і одне одного. Якщо б сьогодні Росія не вела супроти України своєї брудної і похабної «гібридної війни», можна було б говорити про мову як про культурний феномен. Але російська мова, стараннями ошалілих імперців, перетворилася на ефективний інструмент гібридної війни. Практично такий самий, як і колись невинна «георгіївська стрічка».

Сьогодні українська мова із феномена культури перетворилася на фактор безпеки народу, громадян України. Питання вибору мови спілкування майже прямо корелює із питанням громадянської відповідальності за майбутнє своєї країни.

Цитати без джерел

КУРКУЛЬ - ЦЕ СТРИЖЕНЬ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ. ВІН Є ВЛАСНИКОМ, А ВЛАСНИК ЗАВЖДИ БУДЕ ЗАХИЩАТИ СВОЄ І СВОЮ КРАЇНУ.

Мій головний меседж -  не бути у волі іншого, і водночас,  не робити, що заманеться, а бути відповідальним за себе, родину, країну. Без цього неможливо вирватися з полону бідності, страху, приниження. Люди народжуються вільними. Люди народжуються рівними. Люди мають бути заможними. Вільна людина, маючи можливості, стає заможною .

Під час мого керівництва у Донецькій області основною метою було: «Повернення Донеччини в єдиний український простір», інструментами реалізації якої були новий освітній простір, українізація міст, відновлення інфраструктури, молодіжна політика, соціальна сфера і зростання економіки .

«Куркуль-це стрижень демократії, він є власником, а власник завжди буде захищати своє і свою країну» (започаткував перший в Україні успішний проект фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, створюючи клас заможних, самодостатніх людей, нових робочих місць і сплати податків у відповідний бюджет)[Жити по-людські]

«Україна – це що? Україна – це куди? Україна – це як? Люди тікають з України не тільки від безгрошів’я, а насамперед тому, що не бачать перспектив. Зараз ніхто не визначив, яку Україну ми будуємо і куди прагнемо. Коли буде чітко сформована візія України, філософія успіху України, - тоді кожен громадянин бачитиме своє місце в державі .

«Росії не потрібен лише Донбас і Крим, їй потрібна вся Україна, а потім – і Європа»

«Ключовими об’єднуючими факторами для українців є: мир через перемогу, боротьба з корупцією, подолання бідності. Впевнений, що без мілітарної операції на сході України, досягнення соборності під українським прапором, неможливо.

«Сьогодні нам вкрай важливо відстояти свою ідентичність, створити українську політичну націю, щоб зреалізувати високу ідею про Велику Державу!»

«Реінтеграція Донбасу почнеться з молитви. Коли на територію, яка нині окупована російськими наймитами, будуть введені миротворці, першими туди повернеться не українська влада, не правоохоронці, а саме – священики, вони першими говоритимуть з людьми, лікуватимуть їх душі»

Школа - це осердя патріотизму. Саме в школі закладається міцний освітній і патріотичний фундамент, тут діти повинні вчитися любити свою країну, місце де вони живуть і пишаються, що вони українці .

«Українці можуть бути різного походження:польського, вірменського, грецького, але всі вони-українці. Сьогодні зростає роль національних меншин на території України, створені асоціації національних меншин заохочуються до суспільно-політичного життя, і це є підтвердженням тому, що в нашій державі гарантується вільний розвиток і захист національних меншин» .

«Відновлення Донбасу неможливе тільки за зовнішніми ознаками. Мости, дороги, будинки,- це безумовно важлива складова, але без культурного відродження чекати, що регіони вийдуть з багаторічних патерналістських обійм, - безперспективно»