Вільге́льм Сте́йніц (Штайніц, також Ві́льям Сте́йніц, нім. Wilhelm Steinitz, англ. William Steinitz; 1836–1900) — австрійський та американський шахіст єврейського походження. Перший офіційний чемпіон світу з шахів (1886–1894).
Шахи не для слабких духом, вони поглинають людину повністю… Щоб осягнути глибину цієї гри, людина віддається в рабство… Шахи важкі, вони потребують праці, серйозних роздумів і ревного дослідження. До мети веде тільки чесна, правдива критика. На жаль, багато хто вважає критика ворогом, замість того, щоб бачити в ньому провідника до істини…[1]
Завдання позиційного гравця — це систематично накопичувати невеликі переваги і перетворювати тимчасові переваги у постійні, в іншому випадку гравець з кращою позицією обов'язково переможе[2].
Питання перед початком одного турніру: Хто по-вашому, фаворит? Стейніц: Звісно, я. Адже в мене легші суперники, ніж у конкурентів: їм доведеться грати з чемпіоном світу, а мені ні![3]
Шаховий майстер має не більше права бути хворим, ніж генерал на полі битви.[4]
Я дійшов висновку, що комбінаційна гра, хоча й дає іноді красиві результати, не в змозі забезпечити міцний успіх. У такого роду партіях виявляється багато помилок. Багато привабливих і вдалих жертви виявилися після уважного розгляду неправильним. Надійний захист вимагає набагато менших витрат сил, ніж атака. Узагалі атака має шанси на успіх лише в тому випадку, коли позиція противника вже ослаблена. Тому моя думка спрямована на те, щоб знайти простий і правильний спосіб ослаблення ворожої позиції.[5][6]
Якщо вжити необхідних запобіжних заходів, король може обороняти себе сам… Для атаки противникові доведеться насувати пішаки, і у випадку невдачі нападу пішаки виявляться слабкими.[7]
Я не історик шахів, я сам шматок шахової історії, повз якого ніхто не пройде. Я про себе не напишу, але впевнений, що хтось коли-небудь напише…[8]
Морфі і Цукерторт були дуже великими талантами, але геніальними їх назвати не можна. Стейніц — геній. Він творець нового. Уся сучасна система гри — це справа його рук.[9]
На невтомного дослідника часто чатували невдачі, але він не здавався. З упертістю фанатика, що справляв на нас враження гротеску, проводив Стейніц свої принципи. Тепер ми знаємо, що думки його були грандіозні, беззастережно правильні…[10]
— Ганс Кмох
Життя, цілковито присвячене шаховому мистецтву, підняття шахів на рівень науки, почесний і багаторічний шаховий шлях, насичений працею і боротьбою, — все це пов'язано з іменем Стейніца! На всій земній кулі нема шахіста, який не був би прямо чи опосередковано — естетичною насолодою чи знанням — зобов'язаний Стейніцові. [11]
— заклик «Фонду Стейніца», який створили при Нью-йоркському шаховому клубі
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
