Амет Озенбашли

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Цитати Амета Озенбашли)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амет Озенбашли
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Аме́т Озенбашли́ (крим. Amet Özenbaşlı, повне ім'я Озенбашли́ Аме́т-ефенді́ Сеї́т-Абдулла́-оглу́ крим. Özenbaşlı Amet-efendi Seid-Abdulla-oğlu; 1893—1958) — кримськотатарський письменник, драматург, громадський та політичний діяч.

Цитати[ред.]

  •  

…Кримські татари звикли жити вільним життям… і цілком достойні вільного й самостійного будівництва свого… життя на своїй же землі. Нехай знають усі, що кримські татари не дозволять нікому встановити якусь гегемонію на кримському півострові. (…) Ми, вільні сини віднині вільного татарського народу простягаємо вам руку з гаслом демократичної федеративної республіки для щасливого, дружнього співжиття, аби кожна народність у своєрідних національних проявах могла вільно вносити свою краплю меду в стільники людського генія і поступу, аби із окремих національних культур отримати єдине гармонійне ціле. — На київському З'їзді Народів 5-6 вересня 1917 року

 

…Крымские татары привыкли жить свободной жизнью… и вполне достойны свободного и самостоятельного строительства своей… жизни на своей же земле. Пусть знают все, что крымские татары не позволят никому установить какую бы то ни было гегемонию на крымском полуострове. (…) Мы, свободные сыны отныне свободного татарского народа, протягиваем вам руку с лозунгом демократической федеративной республики для счастливого, дружеского сожительства, чтобы каждая народность в своеобразных национальных проявлениях могла свободно вносить свою каплю мёда в соты человеческого гения и прогресса, дабы из отдельных национальных культур получилось одно гармоническое целое.[1]

Примітки[ред.]

  1. [Цит. по: Сеитбекир Эльдар Адиль-оглу. «…Мы достойны свободной и самостоятельной жизни…» // Озенбашлы А. С. Къырым фаджиасы. Сайлама эсерлер. (Трагедия Крыма. Избранные произведения). Из истории трагической судьбы крымскотатарского народа / Сост.: Керим Исмаил Асан-оглу, Озенбашлы Мерьем Амет-кызы. — Симферополь, 1997. С. 40 — 41).]