Центр міської історії Центрально-Східної Європи

Будівля на вул. Богомольця, 6, де розташований офіс

Центр міської історії центрально-східної Європи — незалежна науково-дослідницька установа, заснована у 2004 році австрійським дослідником доктором Гаральдом Біндером у Львові. Інституція створює простір для дослідників та дослідниць з метою підтримки їхньої діяльності. Центр зосереджується на дослідженнях Центрально-Східної Європи та її історії, спадщини та документуванні.

Цитати

	Для мене Центр міської історії — це інтелектуальний центр не лише в Україні, але й у світі. З його директоркою Софією Дяк я познайомилася майже 20 років тому, ми подруги. Це поки що трохи таємниця, але ми разом пишемо історію України. Почекайте ще кілька років — і буде історія України, написана двома жінками.
	— Мейгіл Фавлер

	Думаю, саме міська перспектива дуже важлива для Львова, бо місто має багату історію. Також вона важлива для регіону Центрально-Східної Європи, бо можна вивчати міські культури й потім взаємодіяти з ними. Міська перспектива також розширює світогляд, бо поза національною ідентичністю вона звертається до інших націй, спільнот, які разом з українцями будують місто. Я історик і працював над темами про місто, а також медіа та публічну сферу, тому мені було цікаво. У містах чудово те, що вони пов’язують вас із сьогоденням і майбутнім, але водночас залишаються зі своєю історією. Будівлі мають історію, але водночас мають життя, яке є сьогоденням і майбутнім. — Про фокус Центру міської історії Центрально-Східної Європи
	— Гаральд Біндер

	Наявність джерел допомагає розширювати географію: коли ми говоримо про історію СРСР, то я як викладачка можу користуватися українськими джерелами, а не російськими. Наприклад, нещодавно я переклала англійською частину інтерв'ю з театральними діячами Львова. Загалом викладачам у всьому світі бракує джерел іншими мовами. У Центрі міської історії ми працюємо над дуже важливим проєктом — Reesources. Це проєкт не лише про те, що треба робити переклади англійською, а й про те, що треба, наприклад, перекладати українською з їдишу. Також проєкт має диджиталізовані матеріали з музеїв, як-от із Маріупольського музею, якого вже не існує. Але його прекрасна колекція зараз є в цифровому форматі і фото можна показувати студентам.
	— Мейгіл Фавлер

	Спочатку ми прагнули стати справжнім Центром міських досліджень для великого регіону, і у нас багато партнерів у сусідніх країнах, але дослідження все одно залишаються в Україні. Вона має великий потенціал для цієї теми, бо зараз, вочевидь, багатьох цікавлять міста. Крім того, ми дедалі більше розвивали формат цифрової історії, починаючи з інтерактивного плану міста (це була моя ідея), і ми продовжуємо розвивати цифрові формати в багатьох сферах. Ми також розвивали публічну історію – виставки, прогулянки містом, лекції, а також просторові проєкти, наприклад «Простір Синагог» у 2016 році. Намагалися бути не лише академічними, у нас було багато дитячих програм. Це не мають бути закриті академічні дослідження, потрібен більший вплив на суспільство. Зараз можна сказати, що це інституція такого рівня, як і будь-де в Європі. — Про роботу Центру міської історії Центрально-Східної Європи
	— Гаральд Біндер

	Я знайомився з дедалі більшою кількістю молодих науковців, і приблизно у 2000 році зрозумів, що хочу створити інституцію, яка розвивала б зв’язки із західними інституціями, була б відкритою, незалежною, свіжою. І я подумав, що для молодого покоління справді чудово мати кращі можливості для власного розвитку у своїй країні. У мене було відчуття, що ці молоді й розумні люди подавали заявку на якусь закордонну стипендію, їхали за кордон, а потім поверталися, а вдома ситуація незмінна. Тому я був переконаний, що важливо побудувати інституцію, де вони можуть збиратися всі разом і розвивати новаторські ідеї. — Про ідею створити Центр міської історії Центрально-Східної Європи
	— Гаральд Біндер