Цвейба Ахрік Сократович

Цвейба Ахрік Сократович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

А́хрік Сокра́тович Цве́йба (груз. ახრიკ სოკრატეს ძე ცვეიბა, 10 вересня 1966, Ґудаута, Грузинська РСР, СРСР) — колишній радянський, російський та український футболіст, захисник; майстер спорту (1989). Етнічний абхаз.

Цитати

«У середині 1990-х грав у Японії з Олегом Протасовим – от він і навчив мене. "Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій…". Олег – чудова людина і великий професіонал, з приємністю згадую той період. Ми жили разом у Японії і я перейняв у Протасова чимало – щоденно чогось навчався». — про те за яких обставин вивчив легендарний вірш Тараса Шевченка "Заповіт" в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Моє життя базується у двох локаціях: Абхазія та Москва. Саме там більшість часу проводжу. Головне нинішнє завдання і, скоріше, моя мрія – відновити легендарну базу у Леселідзе. Свого часу там тренувалися провідні команди СРСР. Разом зі своїми партнерами викупив 9 гектарів землі – хочемо запустити серйозний проект і відродити традиції». — про життя після футболу в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Виключно спілкування з друзями. Перебуваю на зв’язку з Олегом Лужним, Сергієм Шматоваленком, Юрою Морозом, Олегом Матвєєвим, Іваном Яремчуком. Нещодавно от Василь Рац телефонував, радився стосовного одного питання. Сиділи якось з друзями, які люблять футбол, але професіонально ніколи не займалися. Вони запитали мене, як справи в Олексія Михайличенка. Запропонував їм: "А давайте наберемо". ...Поговорили, привітали, згадали минуле. Такі дзвінки завжди викликають ностальгію і приємні спогади. Нас тоді понесло і ми у Вірменію до Хорена Оганесяна зателефонували. Згодом Реваза Челебадзе набрали – було класно». — про те, що й зараз пов’язує з Україною в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Зараз у мене є проблемка з тазостегновим суглобом. Прооперував його приблизно рік тому. Давненько у футбол не грав. Але ж організм звик до спорту, тому я почав шукати інші варіанти для дозованих навантажень. Почав із зарядки, далі відтискання від підлоги, присідання, плавання. Підтягування? Найчастіше роблю це під кутом. За день сумарно виконую 100 разів. Турнік маю і вдома, і на роботі». — про стан здоров'я в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Прикро, але Степан Беца якраз на такому [службовому] Мерсі розбився у 1992-му. Я взагалі не особливо люблю швидку їзду. Але безглуздими вчинками також відзначався. У 1991-му Динамо на виїзді перемогло Брондбю. Вирішили після цього трохи посвяткувати. Взяли пиво, але без фанатизму. Прилітаємо у Київ, їдемо у Конча-Заспу. А я в місто хотів вирватися – у готель, де мешкав, адже наступного дня за планом було відновлення після гри. На базі стояла нова "сімка" – я придбав її для абхазького друга дитинства. Але біда – вона без номерних знаків. Я вирішив оригінально вийти з цієї ситуації. Наш тренер Віктор Колотов на базі тримав свій розбитий автомобіль. Нічого кращого, ніж відкрутити номерний знак з машини Колотова, не придумав. Якби я взяв "сімку" без номерів, то на посту ДАІ однозначно мене зупинили б. А у Віктора Михайловича особливі номери – державні!» — про любов до автомобілей в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Я приїхав у розпал чемпіонату. Мені відразу видали у розпорядження люксівський номер. Це зручно. Поки поснідав, дві кімнати вже прибрані. А що ще треба молодому хлопцеві? Пройшовся пішки недалеко, автобус вже чекає – сів і поїхали на базу». — про те, що мешкав у готелі "Київ" в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«У 1990-му я ще виступав за тбіліське Динамо і в якості кандидата до збірної приїхав у тренувальний табір в Італії. Нас таких запросили дуже багато, орієнтовно 40 виконавців. Ми готувалися до Кубка Marlboro, який мали прийняти США. За підсумком перегляду я потрапив у скорочений список. Після цього ми прилетіли у Шереметьєво, Валерій Васильович дав картку зі своїм телефоном і сказав: "Ось мої координати. Надумаєш – приїжджай". Грузія готувалася провести прем’єрний незалежний чемпіонат. Для того, щоб потрапити у заявку збірної на чемпіонат світу, я повинен був грати. Тоді подякував і сказав, що зателефоную. Незабаром так і зробив. Лобановський – унікальна особистість. Іншого такого ніколи не було і не буде. Є зірки-футболісти: Мессі, Марадона, Пеле, Роналду. А є такі тренери. Валерій Васильович – один із них. Це природжений наставник із чудовою освітою. А який психолог! Особливість у чому – він надзвичайно любив своїх футболістів, але не мав улюбленців. Принаймні, нікого публічно не виокремлював. Усі рівні». — про те, як опинився у київському "Динамо" в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«За Динамо я вже відіграв приблизно півроку. Якось до мене підходить адміністратор Олександр Чубаров: "Ахріку, тебе Васильович кличе". Просто так тренер ніколи не викликав. Я вже навіть почав переживати – що ж я такого натворив? "Підеш з адміністратором, підбереш собі квартиру. Матимеш у власності 100 квадратів на Хрещатику", – сказав Лобановський. ...Взагалі, для мене виступи у Динамо – це велика честь. Я ніколи не просив грошей чи інших матеріальних благ. Сам факт того, що ти виходиш на поле з такими людьми – це досягнення. А коли тобі ще й дають квартиру, коли ти її навіть не просиш, то це додатковий мотиватор. Подякував, вийшов з кабінету і подумав: "Оце людина!" І так він ставився до інших хлопців. Якщо у когось поповнення у сім’ї – Валерій Васильович не запитував, а просто покращував житлові умови. Тому за спиною Лобановського ми "татом" називали». — про першу зустріч із Валерієм Лобановським та вирішення квартирного питання в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Період адаптації закінчився на зборах. Я ще застав легендарну плеяду Дем’яненка, Безсонова і Баля. Це особливі гравці. Андрій Михайлович казав, щоб я не боявся кричати на досвідченіших партнерів. Це тепер грають у лінію, а тоді я закривав позицію останнього захисника. І командувати, читати гру треба було постійно. Тобто я повинен був підказувати Дем’яненку та Безсонову. Але де я, а де вони? "Ахріку, ти маєш підказувати, не бійся", – пояснював Баль. Тільки з часом я переборов ці комплекси і в культурній формі намагався давати підказки в певних ігрових моментах. Зауважу, що комфортно в центрі захисту також почувався з Олегом Кузнєцовим – чудовий партнер». — про те, коли відчув, що в колективі став своїм в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Борщ люблю не лише я, а й, мабуть, увесь світ. Директором старої динамівської бази була Ольга Трохимівна – мила і приємна жінка, яка завжди дуже прихильно до мене ставилася. Щомісяця до нас приїжджала автолавка – у Конча-Заспу привозили дефіцитний товар. Це і рідкісні плащі, і чехословацьке взуття, і дефіцитні меблі. Втім більшість цих речей були зайвими для мене. Тому Ольга Трохимівна давала гроші і просила, щоб я їй купував усе це. До речі, зверталася до мене по-особливому – Афрік, адже букву "х" не вимовляла. Так от, на динамівській базі готували найкращий борщ – там також працювала Люда, донька Ольги Трохимівни». — про те, що у Києві вперше спробував борщ із пампушками і одразу закохався в українську кухню в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Це нападники можуть забивати пачками і їм складно пригадати певний гол. А я відзначався рідко, тому всі свої голи пам’ятаю. Борис Деркач відпасував з лівого флангу. Центральна зона була вільною. Візуально дивлюсь, що ніхто не атакує. Внутрішній голос підказував – треба бити. Нехай до воріт і метрів 40, далеченько. Ніхто не зустрічає, опорна нога у правильній позиції. Тягнути я не міг – далі мене просто зустріли б і нагоду загубив би. Все вирішила інтуїція. Пробив і влучив у "дев’ятку". У схожому стилі забив ще раз – у збірній під керівництвом Анатолія Бишовця. Ігор Коливанов скинув під удар і я поцілив з далекої дистанції у ворота збірної Тринідаду і Тобаго. А ще я забив перший гол Динамо в Кубку України. Точно знаю, що забив ударом головою». — про те, що за Динамо в чемпіонаті забив лише один гол, зате шаленим дальнім ударом у поєдинку із запорізьким Металургом в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«У червні того року я виступав на чемпіонаті Європи за збірну СНД в якості гравця київського Динамо. Складний перехідний період, повна невідомість… Мені запропонували зіграти за збірну України – я довго не думав. Сам матч? Звичний спаринг, у якому ми поступилися 1:2». — про те, як у 1992-му році провів єдиний матч за збірну України в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«Динамо тоді очолив Михайло Фоменко. У нас відбулася відверта розмова. Тренер сказав, що розраховує на мене. Втім я був чесним і сказав, що збираюся залишати Київ. Ми порозумілися і я протягом певного часу просто підтримував форму у Першій лізі». — про те, як у 1993-му році все ще був гравцем Динамо, проте виступав за другу команду в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)

«З вашою країною пов’язані лише найкращі спогади. Саме тут я одружився у 1990 році. Через три роки в Києві народився мій син Сандро. А ще саме у столиці України я у доволі зрілому віці охрестився – моїм хресним батьком є мій земляк Вахтанг Убірія. А у футбольному плані Київ і Динамо для мене – це ті хлопці, з якими ми виборювали чемпіонство, це вболівальники, які нас підтримували. Також приємною згадкою є індивідуальний приз від газети "Український Футбол" – у 1991-му мене визнали найкращим гравцем України. Це теж велика честь і не просто чергова нагорода». — про оцінку футбольної кар'єри в Україні в інтерв’ю виданню «Футбол24» "Протасов у Японії навчив мене "Заповіту" Шевченка": абхазець у збірній України – про слово Суркіса і сережку Леоненка (22 лютого 2021 року)