Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обкладинка видання 1880 року.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році.

Цитати[ред.]

  •  

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

 

Хиба ревуть воли, јак јасла повні?[1].

  •  

Немає долі — немає й радості!

 

Немаје долі, — немаје радости![2].

  •  

Гріх перед Богом, — чим його замолити? Сором перед людьми, — чим його змити?

 

Гріх перед богом, — чим јого замолити? Сором перед льудьми, — чим јого змити?…[3].

  •  

Село знає одну славу — честь.

 

село знаје одну славу — честь.[4].

  •  

Життя — що стерняста нива: не пройдеш, ноги не вколовши.

 

Житьтьа, — шчо стерньаста нива: не пројдеш, ноги не вколовши[5].

  •  

Були вільні, поки волі не було.[6]

  •  

Легка тому робота… хто її робить по своїй волі.

 

Легка тому робота ј сама најважча, сама најзабарніша, хто јіјі робить по својіј волі, за-льубки[7].

  •  

З добрими, то й у миру; а з лихими — коли їх не вкладеш, то вони тебе уложать.

 

То з добрими, то ј в миру; а з лихими, — коли јіх не вкладеш, то вони тебе вложать...[8]

  •  

І скрізь вороги — і ворогів немає, бо люди пониділи: ніхто не хоче прямо мірятись силою!

 

І скрізь вороги, — і ворогів не маје, бо льуде пониділи: ніхто не хоче прьамо мірьатись силоју![9]

  •  

Немає єдності — чорт має й волі!

 

Немаје једности, — чорт маје ј волі![10]

  •  

Легше в бусурманській землі зогнити, — ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти.

 

Легше в бусурманськіј землі зогнити, — ніж у себе дома, в панськіј неволі, пропасти...[11]

  •  

Дожидатись страшного страшніше, ніж його переживати.

 

Дожидати страшного страшніјше, ніж јого переживати.[12]

  •  

Від суму й генеральські голови не заховаються.

 

Від суму ј генеральські голови не заховајутьсьа.[13]

  •  

Без землі — нема волі.[14]

  •  

Злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві.

 

Злодіјкувате житьтьа не по душі самому запеклому злодіјеві.[15]

  •  

Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати, бажати бачити, чути — й не дивитися, не слухати.

 

Тільки одна мати вміје разом кохати своју дитину ј ненавидіти; жалкувати ј проклинати; бажати бачити, чути — ј не дивитисьа, не слухати…[16]

  •  

Своєї долі не вгадаєш.

 

Својејі долі не вгадајеш.[17]

  •  

Коли змолоду ніхто не жалував, то на старість — і того більше.[18]

  •  

Який не є хазяїн, а все кращий від наймита.

 

Јакиј не је хазьајін, а все крашчиј від најмита[19]


Bookmark-new.svg


Примітки[ред.]

Джерела[ред.]