Хюг Мінгареллі

Хюг Мінгареллі

Хюг Мінгареллі

Стаття у Вікіпедії

Хюг Мінгареллі, також Хюґ Мінґареллі (фр. Hugues Mingarelli; *1954) — французький дипломат італійського походження. Глава представництва ЄС в Україні (2016—2019).

Цитати

Більшість країн із найрозвиненішою економікою сьогодні порушує основні правила, що регулюють торговельні партнерства. Є криза багатосторонніх відносин, але багатосторонність дуже важлива. Ми повинні реформувати ці багатосторонні організації та знайти спосіб зробити їх ефективнішими. Багато з них були створені після Другої світової війни, і там переважають Західні країни. Було б добре, якби Африка, Латинська Америка й Азія були краще представлені в багатосторонніх організаціях.

Було важко уявити, що Україна, а особливо її люди, зможуть так змінитися. Коли дивлюсь на молодь навколо, мені не віриться, що 30 років тому їхні батьки були радянськими громадянами. Це інша культура, інший менталітет, інша поведінка. Це різні країни й різні люди.

Деякі країни Африки чи Латинської Америки вважають, що в насподвійні стандарти в питаннях воєнних злочинів. Очевидно, що в певних випадках ми дуже гнучкі, коли якісь країни не дотримуються міжнародного права, тоді як в інших — дуже суворі. Маємо краще розуміти їхню історію, основні цінності та стежити за тим, щоб не намагатися нав’язувати свої погляди, а брати до уваги їхні думки про те, як слід формувати новий міжнародний порядок.

Думаю, було б корисно, якби ми в Західній Європі говорили про режим Путіна як про автократичний. Понад 20 років жителі Західної Європи чули, що цей режим був нашим стратегічним партнером. У Росії за останні 25 років усіх опонентів чи людей з іншими поглядам або вбили, або ув’язнили, або змусили втекти з країни. Також у цей час Росія намагалася дестабілізувати всі сусідні країни. Білорусь перебуває під повним контролем РФ, а спроби дестабілізувати Україну, Молдову та Грузію тривають. Донедавна Росія повністю контролювала Вірменію. Ми повинні бути реалістами й пояснити, що, маючи справу з таким режимом, треба бути непохитними.

Зрозуміло, що зараз люди в Україні мають почуття відповідальності. Вони розуміють, що їхня доля в їхніх руках. Якщо поглянути, наприклад, на силу громадянського суспільства, то видно, що українці вірять (і вони мають рацію) у свою ключову роль у перетворенні країни. Це те, чого не було за Радянського Союзу.

Існує криза багатосторонніх відносин між країнами. Ми в ЄС вважаємо, що державні контакти мають вирішальне значення для запобігання конфліктам і для розв’язання кризових ситуацій. Однак сьогодні багатосторонні організації переживають глибоку кризу. ООН — яскравий приклад. У Раді Безпеки зараз повний параліч не лише через Україну, але й через Сектор Газа. Подивіться на Світову організацію торгівлі — становище таке саме.

Коли російські війська ввійшли в Україну 24 лютого 2022 року, більшість із нас була впевнена, що вони захоплять Київ за кілька днів. Оборона українців була надзвичайною. Це позитивно вплинуло на сприйняття України. Немає сумнівів, що ваше політичне керівництво має дуже сильну комунікаційну спроможність. Йому вдалося мобілізувати увагу західного світу і залучилися його солідарністю. Сьогодні мільйони українців живуть у країнах Заходу. Ці люди також сприяють зміні сприйняття України та українців у Західній Європі.

Коли Україна приєднається до ЄС, це вплине на його бюджет, кілька ключових політик і процес ухвалення рішень — це очевидно. Насамперед буде необхідно знайти спосіб збільшити бюджетні ресурси ЄС, але це потрібно незалежно від [вступу] України. Навіть зараз збільшення ресурсів ЄС або просування до спільних запозичень є важливим. Тому це не пов’язано лише з Україною.

Люди в ЄС мають дуже різний досвід. Країни Центральної Європи не так сприймають загрози, як країни Західної Європи. Наприклад, Польща, три країни Балтії, Швеція та Данія, уже 25 років вважають Росію і режим Путіна загрозою. У Західній Європі для більшості політичних класів, аналітичних центрів і дипломатів Путін із його режимом — це стратегічний партнер, з яким слід будувати нову європейську архітектуру безпеки. Немає потреби пояснювати, чия була правда.

Ми повинні пояснити всім громадянам ЄС, що ця війна — не лише українська. Це також наша війна. Режим Путіна атакує міжнародний порядок, заснований на низці ключових принципів, що закріплені у Статуті ООН.

Можна бути впевненими, що Путін не зупиниться на Україні. Він швидко перейде до Молдови, Грузії і, ймовірно, спробує дестабілізувати деякі країни Балтії. Тому ми повинні мати надзвичайно тверду позицію й забезпечити Україну всіма потрібними інструментами та обладнанням, щоб відбити російську агресію.

Ми повинні пояснити, що російський агресор спустошує велику частину української території. Багато спостерігачів сьогодні оцінює, що приблизно третина України забруднена мінами й нерозірваними боєприпасами. Знаємо, які наслідки мала руйнація греблі Каховської ГЕС для фауни та флори. Металургійні заводи й теплові електростанції [росіяни] бомблять і знищують, азбест поширюється по всьому регіону. Із вугільних і залізорудних шахт не відкачують воду, тому вона поступово забруднюється. Ми повинні переконатися, що збереження й відновлення довкілля займає належне місце в процесі відбудови. Це не так видовищно, як відновлення мосту чи дороги, але набагато важливіше для здоров’я українців, які там живуть.

Не думаю, що мають бути якісь червоні лінії. Це українці насамперед мають вирішувати, коли вони хочуть розпочати переговори й на яких умовах, тому що йдеться про долю їхньої країни і це їхні життя в небезпеці, а не наші. Отже, рішення за українцями, і ми повинні зробити все можливе, щоб уникнути переговорів на російських умовах. Інакше це буде перемога злочинного режиму, який без будь-яких причин обрав агресію, убив тисячі людей і знищує країну — як це відбувається зараз. І це підбадьорить агресора.

Протягом 30 років українцям казали, що вони ніколи не стануть членами ЄС. Лише в червні 2022-го, через чотири місяці після повномасштабного російського вторгнення, ЄС вирішив надати Україні нову перспективу членства. Коли Україна стала незалежною, основними питаннями були просування політичних змін, поступове впровадження демократії та модернізація економічних структур. Однак амбіції перших українських лідерів на початку 90-х були обмеженими.

Розвиток України після розпаду Радянського Союзу 1991 року приголомшує. Ці зміни показали, що коли люди мають сильне бажання змінити свою країну, вони можуть це зробити. Україна 2024-го не має нічого спільного з Україною 1991-го. Українцям вдалося змінити країну на краще й поступово впроваджувати демократію.

Росіяни надзвичайно ефективно маніпулюють інформацією — набагато ефективніше, ніж будь-хто в ЄС. Вони нав’язали свій наратив, що зображає революцію на Майдані як американський переворот і формує сприйняття України, Молдови та Грузії. Більшість громадян Західної Європи вірить у цей наратив. Росія дуже результативно веде ідеологічну боротьбу, поширюючи дезінформацію та маніпулюючи інформацією. Вона має багато інструментів і важелів у Європі, довірених осіб у політичних класах, аналітичних центрах, усюди. І це почало відбуватися не з 2022 року. Це триває з початку режиму Путіна, коли влітку 1999 року він став прем’єр-міністром.

Україна досягла значного прогресу з 2014 року, але може зробити ще більше. У боротьбі з корупцією та відмиванням грошей потрібно багато зробити. Буде необхідно посилити державне управління, щоб просуватися в децентралізації. Що стосується верховенства права, то дуже важлива реформа судової системи.

Україна — така фантастична країна, що мені важко сказати, яке місце найкраще. Дуже подобається Харків: конструктивістські будівлі в центрі міста надзвичайні. Також до вподоби деякі місця у Дніпрі, наприклад біля річки Дніпро. Я був дуже вражений, коли поїхав до Запоріжжя. Люблю Одесу, Львів. У вас прекрасна країна, не можу виокремити якесь одне місце.