Перейти до вмісту

Христо Смирненський ( Ізмірлієв)

Матеріал з Вікіцитат
Христо Смирненський (1898–1923)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Смирненський Христо (справжнє прізвище - Ізмірлієв) (1898–1923) – болгарський поет, письменник, сатирик.[1]

Народився в м. Кукуш в родині кондитера. Жив у робітничому районі Софії Юч-Бунар.

1915 р. - почав друкуватися;

1922 р.- вийшла збірка «Хай буде день!»;

1923 р. — вийшла збірка «Зимові вечори»;

1932 р. - було здійснено повне видання творів Смирненського в трьох томах;

1935 р. - в перекладі на російську мову вийшла збірка «Хай буде день!»;

1954 р. — збірка «Вибране».[2]

Цитати

[ред.]
  •  

А ти, красо моя, утіхо мрій розквітла,
йди сміливо на обрії ясні,
до сонця днів весняних вдалині.
Цілую я твоє одіння світле,
цілую ранок свята мрій людських
коралами кривавих ран моїх. — вірш "Крізь бурю"

  •  

Безокий демон — дух війни
на димом вгорнутій руїні
свій хижий стяг розмаяв нині,
й мечі брязкочуть з далини[2]. — вірш "Хай буде день"

  •  

Зловісна й чорна ніч снується,
 ніч крижана, неначе смерть[2]. — вірш "Хай буде день"

  •  

Крізь гніт кривавий, сльози й ніч,
крізь морок вслухайся лишень,—
скрізь чути бунтівничий клич:
«Хай буде день! Хай буде день!»[2]. — вірш "Хай буде день"

  •  

Під землю, під землю, в глибини!
В холодні безодні спустись,
де скорчені голії спини,
де стіни так близько зійшлись;
де м'язи людей, мов залізні,
де в стіни удар кожну мить,
немовби протести там грізні,
що тут не спочить і хвилини,—
лиш вугіль та чорная слизь[2]. — вірш "Вуглекоп"

Див. також

[ред.]
Вікіпедія
Вікіпедія






Примітки

[ред.]
  1. http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/TopicDescription?topic_id=59199
  2. а б в г д Переклади за ред. Павла Тичини. "Світло над Болгарією" (вірші болгарських поетів), Видавництво ЦК ЛКСМУ "Молодь". -Київ, 1954, Стор.5-10

Джерела

[ред.]
  • Переклади за ред. Павла Тичини. "Світло над Болгарією" (вірші болгарських поетів), Видавництво ЦК ЛКСМУ "Молодь". - Київ, 1954, Стор.280

Посилання

[ред.]