Перейти до вмісту

Хризантема і меч

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Хризантема і меч: патерни японської культури» (англ. The Chrysanthemum and the Sword) — це дослідження Японії 1946 року американської антропологині Рут Бенедикт, зібране на основі її аналізу японської культури під час Другої світової війни для Управління військової інформації США. Її аналітичні роботи використовували для розуміння й прогнозування поведінки японців у воєнний період, спираючись на суперечності традиційної культури. Книга вплинула на формування американських уявлень про японську культуру під час окупації Японії та популяризувала відмінність між культурами провини та культурами сорому[1].

Цитати про книжку

[ред.]
  •  

Американська антропологиня Рут Бенедикт 1944 року отримала від «Управління воєнної інформації» замовлення: здійснити дослідження японського суспільства з погляду ментальних та емоційних звичаїв і їх типології. У книжці «Хризантема і меч», опублікованій після Другої світової війни, вона пише: «Мені треба було подивитися на те, як вони ведуть війну, не як на воєнну, а як на культурну проблему. Малося на увазі, що японська культура – це те, як поводяться японці на війні. Із цього Бенедикт робить висновки про культуру японців загалом.

Вона визначила два типи культур: культуру сорому і культуру провини, які є двома формами культурної роботи зі злом, що загрожує порядкові. У рамках культури сорому суспільство очищається від руйнівних і небезпечних сил через ексклюзію та остракізм; у рамках культури провини очищення відбувається завдяки індивідуальній совісті й готовності до спокути[2]Зі статті «Жах нічим не відрізняється від мрії»/Часопис «Критика», №5–6, 2023 (c. 20–24)

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]