Хмельницький Віталій Григорович

Хмельницький Віталій Григорович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Віталій Григорович Хмельницький (12 липня 1943, с. Тимошівка Оріхівського району Запорізької області Української РСР, СРСР — 13 лютого 2019, м. Київ, Україна) — український радянський футболіст, крайній нападник. Майстер спорту СРСР (з 1963).

Цитати

«Після того, як я багато років пропрацював у спортінтернаті, керівники клубу запросили мене до «Динамо». Із задоволенням пристав на пропозицію, адже перед тим, як поїхати у ВШТ, я вже працював у динамівській ДЮФШ. Останні дев’ять років труджусь на благо «Динамо». Сподіваюсь, так буде і далі». — про те, як потрапив до динамівської ДЮФШ в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)

«Закінчив грати в футбол у 1972 році, коли отримав травму, яка не давала можливість далі продовжувати виступи. Після цього працював тренером у Черкасах, навчався у вищій школі тренерів у Москві і впродовж двох років був старшим тренером у команді «Кривбас». Потім зайнявся дитячо-юнацьким футболом і пропрацював 18 років у республіканському спортінтернаті. У той час зрозумів, що моє покликання – тренувати дітей. Не ставши великим тренером у дорослому футболі, я подумав, що зможу принести більше користі в футболі дитячому. Серед моїх вихованців були гравці, які залишили помітний слід як і в радянському, так і українському футболі. Це Сергій Заєць і Юрій Дмитрулін. А також Сергій Корідзе, дев’ятикратний чемпіон України, який протягом десяти років входить у десятку кращих гравців з міні-футболу у світі, та багато інших». — про життя після футбольної кар'єри в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)

«Звичайно. Але я завжди говорю, що найголовніше – бути тренером, а не ремісником. Якщо тренер стає ремісником, можна відразу кидати роботу. Я ж її люблю і постійно думаю про те, що нове можна дітям, щоб вони краще зупиняли м’ячі чи били по воротах. Одним словом, краще грали в свій, дитячий футбол. Можу сказати, що мені цікаво працювати з хлопцями їх прогрес. Адже вони потрапляють семилітніми хлопчаками, завзято бігають, а через три роки вже вміють зупиняти м’яч, застосовують цікаві ходи, віддають несподівані передачі. У такі моменти розумієш, що самому стає цікавіше жити». — про те, що специфіка роботи з дорослими і дітьми сильно відрізняється в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)

«Усі хлопці, які починають займатись футболом, хочуть бути форвардами. Я ніколи не забороняю їм возитись із м’ячем і не вимагаю, щоб вони віддавали пас партнеру. Навпаки, нехай дитина робить те, що він хоче, нехай намагається обвести одного суперника, іншого, а частенько самого себе. Але, тим не менше, нападники вимирають, наче мамонти. Інколи із 40-50 людей всі хочуть бути форвардами, до 17 років, до випускного віку, серед них не завжди знайдеться бодай один толковий нападаючий. Це складна позиція на полі, дуже рідко народжуються самобутні нападники, які не схожі на решту і мають характерні якості. Не можна навчити футболіста забивати голи, це дається від природи. Як і швидкість: або вона є, або її немає. І жоден тренер, навіть з легкої атлетики, не зможе розвинути ці якості в гравця». — про те, що зустрічаються хлопці, які манерою гри схожі на особливості власної гри в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)

«Одружився досить пізно, у 42 роки, з дівчиною з Закарпатського села. У мене є два сина – старшому 23 роки, молодшому 20. Мені зараз 65, дружині 57 – у нас ще все попереду». — про свою родину в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)

«Досить рідко, адже в кожного своя сім’я, своя робота. Частіше всього бачимось із Євгеном Рудаковим, із яким разом працюємо ДЮФШ, Андрієм Бібою і Володимиром Лозинським. Вік уже не той, щоб зустрічатись після роботи для обговорення якихось питань». — про зустрічі із друзями – колишніми партнерами по «Динамо» в ексклюзивному інтерв'ю прес-службі ФК "Динамо" (Київ) Віталій Хмельницький: «Коли працюєш із дітьми, життя стає цікавішим» (12 червня 2008 року)