Перейти до вмісту

Хлус Віктор Іванович

Матеріал з Вікіцитат
Хлус Віктор Іванович
Стаття у Вікіпедії

Хлус Віктор Іванович (12 лютого 1958, Новгород-Сіверський, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР) — колишній радянський та український футболіст, нападник, згодом — Віце-Президент Федерації Футболу Києва і Київської області[1]. Майстер спорту СРСР з 1981 року.

Дружина — олімпійська чемпіонка, гімнастка Стелла Захарова.

Цитати

[ред.]
  •  

«Передусім зазначу, що ми живемо нині в непростих умовах. Я не сліпий і не глухий, розумію, що відбувається в країні. Ініціатива назріла сама по собі: мені хотілося внести лепту в об’єднання нації. Ми, футболісти-ветерани «Динамо», не вміємо співати й танцювати — ми граємо у футбол, який завжди був поза політикою. Зрозумійте, що ми не підтримуємо якусь політпартію, позаяк маємо іншу рушійну силу.

Почин був за Асоціацією ветеранів футболу: сам би я не впорався. Організувати матч, рекламувати його та перевезти-відвезти гравців — це все не безкоштовно. Відтак навколо себе почав збирати партнерів, які були зацікавлені в проведенні таких поєдинків. Разом із ними вже організували та провели зустріч у Хмельницькому, на тому тижні планували ще зіграти в Тернополі, проте перенесли матч через технічні проблеми: в місті ще не готове поле. Тому 29 березня о 12.00 на «Арені Львів» відбудеться наступний поєдинок Єдності з тамтешніми ветеранами. Цей матч уважаю знаковим, адже нам дуже допомогли та підтримали ультрас «Карпат» і «Динамо». За попередніми прогнозами, на двобої зберуться майже 5–10 тисяч людей. До того ж, увечері у Львові пройде гра звітного туру прем’єр-ліги між «зелено-білими» та «Севастополем» — думаю, що це не просто збіг.

Зустріч у Коломиї? Та не можемо ж ми грати по п’ять матчів поспіль: намагаємось організувати по одному на тиждень. Далі будуть ігри з тижневими інтервалами в Коломиї, Тернополі та Чернівцях». — про ініціативу проведення матчів пам'яті Героїв Небесної сотні в ексклюзивному інтерв'ю сайту "Український футбол" Віктор ХЛУС: «Не уявляєте, скільки бруду в Росії вислухав на адресу українців» (28 березня 2014 року)

  •  

«Ветерани-динамівці з 22 по 24 лютого перебували на одному з турнірів у Росії [у Сиктивкарі, з нагоди Дня захисника вітчизни]. Щоправда, тоді була інша ситуація. Якби ми знали, що незабаром відбудеться анексія Криму, то, безумовно, наша команда туди би не відбула. До чого я: загалом ми були там майже п’ять днів, зрозуміло, за цей час ми дивилися тамтешнє ТБ, знаємо, як там зомбують. Проте, скільки би нам не говорили зусибіч, що ми розповідаємо їм неправду щодо ситуації на Батьківщині, ми все одно запевняли: «Це все неправда!». То був наш крик душі. Не уявляєте, скільки бруду ми вислухали на адресу українців. Наш колектив пробував через пресу та інтерв’ю розповідати, що відбувається насправді, проте це — крапля в морі. На мою думку, по їхньому ТБ — цілеспрямована щоденна пропаганда. Я був у Росії тиждень, а кримчани мешкають у АР все життя: складно уявити, що відбувалось у їхніх головах, коли по телевізору транслюються практично лише російські телеканали. Вочевидь, у мешканців півострова просто не було альтернативи, іншої думки!

«Найближчим часом якась політсила захоче бачити у себе таку «рекламну» людину, як Шовковський». — про ставлення до росії в ексклюзивному інтерв'ю сайту "Український футбол" Віктор ХЛУС: «Не уявляєте, скільки бруду в Росії вислухав на адресу українців» (28 березня 2014 року)

  •  

«Професіональний футбол тому й називається так, що люди, котрі ним займаються, на 100 відсотків сконцентровані на роботі. У них, вочевидь, немає часу висловлюватися щодо політичних подій. Не виключаю також, що в контрактах виконавців обумовлений пункт, який забороняє висловлювати особисту думку. Вірогідно, це має узгоджуватись із прес-службою та клубом у цілому. Відтак у провідних ФК не знайшлося людини, котра захотіла би говорити. Винятком став лише Шовковський. Бачу, що хлопець почав дозрівати як людина, позаяк кар’єра футболіста добігає свого кінця. Певне, розуміє, що зараз не потрібно тримати своїх думок при собі, щоби потім знайти себе в майбутньому житті. Тим паче, що після футболу дуже складно кудись потрапити. Вочевидь, найближчим часом якась політсила захоче бачити таку «рекламну» людину у своїх лавах. А стосовно молодих хлопців, то що їм сказати? Скоріше за все, для них це правильно: якщо не футбол, то де вони ще зможуть заробити гроші?

Наостанок скажу, коли з’явився задум, то потрібно було використовувати свої кошти. Відтак подумалося: навіщо я це роблю? Після таких інтерв’ю ці думки зразу відпадають — значить це потрібно людям! Мені допомагає підтримка. Я роблю свою справу, витрачаю свої ресурси, проте «дякую» мені вистачає, щоби «покрити» витрати». — про те, що ветерани футболу не бояться висловлювати свою позицію, а чинні гравці — ніби набрали в рот води в ексклюзивному інтерв'ю сайту "Український футбол" Віктор ХЛУС: «Не уявляєте, скільки бруду в Росії вислухав на адресу українців» (28 березня 2014 року)

Примітки

[ред.]