Ханюкова Катерина Євгеніївна

Ханюкова Катерина Євгеніївна

Стаття у Вікіпедії

Катерина Євгенівна Ханюкова (4 липня 1989, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська артистка балету, солістка Національної опери України (2008—2012), лауреатка міжнародних конкурсів артистів балету. З 2014 року є солісткою Англійського національного балету (Лондон, Велика Британія).

Цитати

«Показати цю виставу в Києві — тільки моя ініціатива, дуже скучила за сценою Національної опери, де танцювала п'ять років. Під час невеликих різдвяних канікул я приїхала до Києва і зайшла до генерального директора театру Петра Яковича Чуприна, запропонувала йому такий проект. Він підтримав. І ось я в рідному місті. Заради цього мені довелося взяти тиждень відпустки власним коштом в Англійському національному балеті». — про те, що незважаючи на світовий успіх, хотіла б виступати на сцені Національного театру опери та балету, де розпочиналася її кар'єра в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Інформація виходить трохи спотвореною. Я повернулася на рідну сцену, запускаю творчі проекти, але продовжую працювати у Лондоні. Поки що мені там дуже комфортно, створені всі умови, на які гріх скаржитися. Щодня маю по шість годин репетицій, півтори години класу, виступи по всьому світу. Я повністю занурена у балет, не відволікаюся ні на що. Тільки при такому ставленні до роботи можна зростати, розвиватися та досягати нових цілей. У Лондоні багато чого навчилася, побачила те, чого ми не маємо — сучасну хореографію в репертуарі. Хочеться, щоб український глядач міг дивитися такі вистави. Зі свого боку докладу максимум зусиль, щоб так і було — привозитиму до Києва нові постановки, даватиму майстер-класи. Крім того, має намір зробити і спільні проекти наших та закордонних танцюристів, щоб це приносило користь і мало сенс. А не просто приїхали, зібрали зал і все». — про використання досвіду на сцені Лондону вдома в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«У Києві я виступала безкоштовно. Усі люди класичного мистецтва, зокрема балету, підтвердять: це не та галузь, де можна заробити мільйон. У артистів балету, як на мене, дуже розвинене почуття творчого задоволення. У наших артистів потенціал величезний, який можна і потрібно вихлюпувати. І мені хочеться допомогти їм виразити себе». — про матеріальні та моральні стимули в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Керівник балетної трупи Тамара Рохо, побачивши мене, одразу запропонувала контракт. Для мене це було неймовірно, а вийшло все випадково. У мене був гала-концерт у Ризі, після якого випало кілька вихідних днів. Я вирішила провести їх у Лондоні, переглянути місто. Мій педагог сказала: «Як це два дні відпочиватимеш? Іди займатись». Мені так не хотілося, але все одно пішла. Коли розминалася біля верстата, підійшла Тамара Рохо, запитала, хто я, звідки, і одразу поцікавилася: «Хочеш працювати в Англійському національному балеті?» Я навіть не повірила, намагалася щось показати, але Тамара сказала: "Я і так побачила все, що потрібно". Я залишила свої координати та поїхала до Києва. А за місяць мені на електронну пошту прийшов контракт». — про те, як вдалося потрапити до Лондона в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Набагато більше роботи, ніж було у Києві. Мене спокушав сам факт, що працюватиму з Рохо. Підкуповували репертуар, сучасна хореографія, яку хотіла танцювати. Кар'єра у балерин досить коротка, треба все встигнути. Ось я і наважилася. Це одна із сходинок, піднятися на яку запланувала собі, щоб досягти особистого максимуму в кар'єрі». — про умови роботи в Лондоні в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Цього року ми попрацювали зі знаменитим американським балетмейстром Джоном Ноймайєром. Це геній балету, нової класики. Ми ставили виставу для весняного сезону. Кожне слово Джона на вагу золота він як тонкий психолог вміє налаштувати артиста. А впевненість у собі, як і у спорті, для балерини дуже важлива. Адже у нас різні методи тренувань — бувають і з криками, словами, які можуть вселити в душу невпевненість… Це пригнічує творчих людей. Джон має зовсім інший підхід. Він каже: «Танцюй, як відчуваєш. Роби помилки, падай, але не будь скутою». Гірше за неприродність для нього нічого не може бути. Він так вміє налаштувати перед виходом на сцену, що справді ширяєш… Після прем'єри підійшов до мене зі сльозами на очах, настільки це чуттєва та творча людина. Його емоції були найвищою нагородою. Про роботу з Джоном можу розповідати годинами. Те, чого я навчаюсь, хотілося б показати в Україні. Мені в житті дуже пощастило з освітянами із самого початку. Те, в чому я хороша — їхня заслуга, а те, що не виходить, — моя вина. Значить погано слухала. Балет - це робота не одного дня, не спринтерські перегони, а марафонський забіг, до якого потрібно ретельно готуватися». — про роль психологічної підтримки на репетиціях в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Займатися почала з чотирьох років. Я була гіперактивною дитиною, не могла й хвилини всидіти на місці. Батьки просто не знали, що зі мною робити, чим зайняти, тож вирішили віддати на танці. Спочатку займалася в ансамблі народного танцю «Україна», а за рік додалися уроки хореографії. Мені це так подобалося, що танцювала скрізь: надворі під час прогулянок, у черзі в магазині. Причому робила це артистично, привертаючи увагу перехожих, що кидало батька у жах. Тато просив: «Ну, стривай спокійно». Чи не допомагало». — про те, з чого почалася підготовка в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Випадково. Ми жили в одному будинку з відомим режисером Михайлом Іллєнком. Якось я грала у дворі будинку, як завжди, стрибала та танцювала. Він проходив повз, побачив мене і запропонував знятися у невеликому епізоді у його фільмі «Сьомий маршрут», попросив згоди батьків. Тоді мені було років сім. На знімальному майданчику доглядала за мною його дружина Світлана Андріївна — балерина. Якось у розмові вона запитала: Тобі подобається балет? Хочеш займатися? Приходь до мене у гості». І я почала бігати до них у квартиру на четвертому поверсі. Світлана Андріївна підготувала мене до вступу до Державного хореографічного училища». — про те, як захопилася балетом в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Я така вдячна цим прекрасним людям. Для мене вони дядько Мишко і тітка Світлана. Коли буваю у Києві, обов'язково намагаюся заглянути до них. Іллєнко – унікальна людина, ідейний режисер. Ось уже кілька років знімає фільм «Толока», але не вистачає фінансування. Він як людина творча не вміє випрошувати гроші, підлаштовуватися під продюсерів чи спонсорів. Дуже сподіваюся, що таки знайдуться люди, які готові підтримати справжнє українське кіно». — про вдячність родині Іллєнків за кар'єру в балеті в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Гадаю, не буває випадковостей. У моєму житті точно. Я дуже багато працювала, тому всі нагороди — результат щоденної праці. Ніщо мені не давалося легко. Про це говорила на зустрічі із юними ученицями хореографічного училища. Потрібно брати участь у конкурсах, не боятися і результат прийде. Підготовка не проходить безвісти. На свій перший конкурс "Юність балету" я категорично відмовлялася йти, боялася, плакала. Тоді мені було 12 років, а потрапила до групи, де були 16—17-річні дівчатка. Звичайно, вони досвідченіші, більше вміли, я дивилася на них і впадала в ступор — ми такого не вчили. Наприкінці класу я зі сльозами на очах підійшла до педагога і випалила: «Я більше не танцюватиму!» Але таки вийшла на сцену і отримала диплом. Після цього з'явився азарт — якщо отримала диплом, значить, можу бути кращим за інших. У конкурсах ніколи не танцювала заради участі, завжди була націлена на перемогу. Не одразу виходило, але бажання не пропадало. Навпаки, намагалася поглянути він із боку, порівняти коїться з іншими танцюристами, реально оцінити свої сили у світовому балеті. Адже оточення може спотворювати твою реальну позицію». — про те, як готувалася у балетній студії в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Я дуже задоволена тим, як розвивається моя кар'єра, бо навіть не мріяла працювати у Лондоні. Але це далеко не вершина для мене. Намагаюсь свої амбіції підкріплювати професіоналізмом. Будую плани, які можу здійснити самостійно». — про статус у світовому балеті в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Мені дуже допомагає генетика. З дитинства була байдужа до солодкого, завжди віддавала перевагу кислому та солоному. З солодощів люблю лише зефір. Зізнаюся, перед їжею моя сила волі кудись випаровується, нічого з цим вдіяти не можу. Улюблений томатний сік п'ю літрами. Якщо поставити переді мною два літри - весь вип'ю. Я особливо не обмежую себе в їжі. В училищі важко було дивитися на дівчат, що сиділи на дієтах. У Європі не вимагають бути дуже худою. У театрах навіть виникали скандали через анорексію балерин. Зараз усе трохи змінилося – артистка має бути здоровою. І я це абсолютно підтримую. Дотримуюсь здорового збалансованого харчування. У моєму раціоні обов'язкові білки, люблю свіжі соки (не п'ю їх натще). На тренуваннях втрачаю багато води, тому компенсую її втрату спеціальними спортивними коктейлями. Розумію, що від стану здоров'я залежить розвиток кар'єри. Люди чомусь більше значення надають тому, у що і як вони одягнені, а не стежать за своїм організмом, адже від цього залежить стан шкіри, краса». — про те, як підтримує власну форму в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Для всіх балерин це болюче питання. Голі ноги намагаюсь нікому не показувати. Це в пуантах все виглядає красиво та естетично. Щоправда життя зовсім інше – травми, переломи, втома. Кілька років тому у мене стався стресовий перелом на лівій нозі. Це сталося просто на сцені під час виступу. Травма навчила мене перебудувати свою роботу, відповідальніше підходити до виконання партій. Щоразу після репетицій прикладаю до ніг лід. Це корисно для судин. За умовами контракту, за мною закріплений масажист, який працює у зручний для мене час. Щоправда, його складно шукати». — про те, як береже свої ноги в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Коли балерина завершує свою кар'єру, всі травми прокидаються і регулярно дають себе знати. Жоден перелом не минає безслідно. Допомагають пілатес, йога. Самостійно я не завжди можу розслабити ноги, м'язи іноді так перевантажуються, що потрібна допомога фахівців. Вони вчать, як правильно розслабити тіло. Окремо займаюсь силовими вправами. А перед вихідними, щоп'ятниці, практикую йогу — це позитивно налаштовує і тренує душу». — про фізичні навантаження на організм в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Ні. Лише неділя. І двічі на рік канікули — Різдвяний тиждень та літня відпустка. Але цього року в мене заплановані два гала-концерти в Монреалі, так що відпочинок трохи скоротиться. Накопичена втома збільшує ймовірність травм, а мені вони не потрібні». — про вихідні та відпустки в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)

«Я працюю у великому міжнародному колективі. Дуже приємно, що колеги підтримують мене, Україну у її європейському виборі. Вони розуміють, чому цей процес дається так складно. Найближчі кілька років нам буде важко. Головне – вистояти зараз. І ми зможемо це. Повернемося до мирного життя, перестанемо плакати, переглядаючи новини. Я щиро вірю в це». — про те, як закордонні колеги сприймають ситуацію в Україні в інтерв’ю "ФАКТАМ" Екатерина Ханюкова: "В Европе от балерин не требуют быть худыми" (10 червня 2015 року)