Хаві Ернандес

Хаві Ернандес

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Хав'є́р Ерна́ндес Кре́ус (ісп. Xavier Hernández Creus, кат. Xavier Hernández i Creus; 25 січня 1980, Тарраса, Каталонія, Іспанія), відоміший як Хаві (ісп. Xavi) або Хаві Ернандес (ісп. Xavi Hernández) — каталонський іспанський футбольний тренер. Колишній футболіст та капітан «Барселони», збірної Іспанії та збірної Каталонії. Чемпіон Європи 2008 та 2012 років, чемпіон світу 2010 року. Тричі поспіль ставав третім футболістом світу (2009, 2010, 2011) за версією France Football.

Цитати

«Наші діти почали розуміти, що тато пов’язаний із футболом. Ми особливо не говорили про це вдома, хотіли, щоб у них було звичайне дитинство. Але з'явилася FIFA, і вони впізнають гравців. А ще в школі діти казали: "Твій тато був тренером Барси!" А мій син відповідав: "Справді? Я не знав". Тож він прийшов додому й запитав. Я не міг брехати». — про те, що не розповідав своїм дітям, що займається футболом в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Синові дуже подобаються Ламін Ямаль і Педрі. Він обожнює Барсу. Доньці — дев’ять, вона фанатіє від Левандовскі й Рафінья. Ми — сім’я Барселони. Якщо грає команда — дивимось і чоловічі, і жіночі команди. Діти збирають наліпки з обома складами. Ми раді, що Барса зараз така сильна. Дехто думає, що я засмучений, бо мене там більше немає, але це не так. Я щасливий, що команда й Гансі Флік показують хороший футбол"». — про своїх дітей в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Але найголовніше — я справді кайфував. Грав у фіналі чемпіонату світу без напруги, без нервів. До гри трохи хвилювався, а на полі був абсолютно спокійним. Я був на вершині футболу — нема на що скаржитися. Так само було у фіналах Ліги чемпіонів. Обидва рази проти Манчестер Юнайтед, особливо на Вемблі, я думав лише одне: "Дайте мені м’яч, дайте м’яч!". Це мої найкращі спогади. Не лише перемоги, а саме задоволення від гри. Це менталітет Йогана Кройфа. І ми справді насолоджувались. Два фінали проти Юнайтед — це, мабуть, наші найкращі матчі. І як команда, і індивідуально. Вемблі 2011 року — майже ідеальна гра. Але в перерві я був злий. Ми мали вести 3:0, а рахунок був лише 1:1. Я жбурнув пляшку з водою й закричав: "Що це таке?! Це ж нереально!". Зазвичай я не такий, але тоді мене переповнювало відчуття, що ми поводимось нерозумно. "У другому таймі ми забили ще два і заслужено виграли. Пам’ятаю обличчя Вейна Руні за десять хвилин до кінця — він подивився на мене з поглядом "досить". Здається, вони відчували, що ми справді були кращими. А після гри на пресконференції сер Алекс Фергюсон сказав, що це найсильніша команда, проти якої він будь-коли грав. Це було неймовірно чути"». — про свої найкращі спогади про футбольну кар'єру в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Я зберігав свої футболки з фіналів, у яких грав. А з інших матчів — мінявся. У мене понад 400 футболок. Наприкінці кар’єри, десь у 33 роки, я вирішив частіше мінятись. Якось мама подзвонила й каже: "У нас вдома понад 200 твоїх футболок". Я здивувався. Зібрав усе докупи. Ідею підгледів у Савіоли — в нього вдома ціла колекція". Раніше, ще до дзвінка мами, я просто йшов у роздягальню після гри. Іноді навмисно мінявся з друзями — Савіолою, коли він грав за Реал або Малагу, Фернандо Наварро із Севільї, Касільясом, Льоренте, Ечеберрією. Вони казали: "Гей, давай поміняємось". А в останні роки вже сам думав: "Хочу футболку Модрича" — і сам просив. Або в Тулалана з Малаги». — про традицію обмінюватися футболками в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Я досі обожнюю футбол. Це моя пристрасть. Я дивлюсь його цілодобово. Дружина жаліється: "Знову?!" А я відповідаю: "Та це ж Ліга Європи!" Ти бачила матч Манчестер Юнайтед — Ліон? Було 4:2 на користь Ліона. Я подумав: "О, ні… Це дуже ускладнить ситуацію для Аморіма!". А через 10 хвилин — божевілля!"». — про те, що футбол лишається в центрі життя в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Футбол — це божевілля. І зараз, думаю, що Юнайтед — фаворит, бо матч-відповідь на Олд Траффорд. Якби друга гра була в Більбао — було б дуже складно. Вони там як леви. У Більбао футбол — це як театр. Як в Англії. Є повага до суперника, до арбітра. Більбао — не таке місто, як решта Іспанії. Я вигравав там з Барсою, і місцеві фанати аплодували. Вони поважають суперника. Ернесто Вальверде в Атлетіку чудово працює з тактикою. 4-4-2. Пресинг з Сансетом і хибною "дев’яткою", двоє в центрі півзахисту — один іде у відбір, другий страхує». — про життя в Більбао в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«У мене є своя філософія — чотири "П": possession (володіння), position (позиція), press (пресинг), perception (сприйняття). Щоб вигравати, треба контролювати м’яч. Треба правильно розташовуватись. Якщо втрачаєш м’яч — пресингуй. І мусиш розуміти, що відбувається довкола. Це і є сприйняття гри. Але я додаю ще одну "П" — passion (пристрасть). Без пристрасті у футболі нема чого робити. Ось, наприклад, Касадо з Барселони — можливо, не найвидатніший гравець, але завдяки пристрасті він може грати за Барсу». — про життєве кредо в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Педрі. Він не втрачає м’яч. Кожного разу приймає найкраще рішення. Завжди обирає правильний варіант. Френкі де Йонг — зараз у хорошій формі. Ще мені подобається Вітінья. Я завжди звертаю увагу на півзахисників. Бруну Фернандеш — гравець топ-рівня. Боєць, переможець за характером. У нього є і талант, і пристрасть. Він, Решфорд, Фред, Лісандро, Антоні — всі зіграли відмінно проти моєї Барси в 2023-му. У першому таймі матчу-відповіді на Олд Траффорд ми ще трохи контролювали гру. А от у другому — вони просто злетіли. Грали із пристрастю. Фернандеш — це пристрасть!» — про те, які гравці подобаються в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Найбільше — Ла Лігу. Потім — англійську Прем’єр-лігу. Французьку — не так часто, хіба що ПСЖ або Марсель, особливо ПСЖ. В Італії стежу за Комо, бо там мої друзі — Сержі Роберто й Фабрегас. Ще маю знайомих у Саудівській Аравії й Катарі — дивлюсь їхні чемпіонати. Я взагалі багато дивлюсь. Обожнюю футбол. Ще іноді стежу за Панамою — там мій товариш. І за Індією — бо там багато іспанських тренерів». — про те, які чемпіонати дивиться в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Звісно. Де саме — не знаю. Я не поспішаю, але мені хочеться класного проєкту. Щоб дали чотири роки на створення команди. Я б із задоволенням попрацював у Прем’єр-лізі. Там є пристрасть. А в Іспанії занадто багато залежить від результату. Подивіться, як зараз критикують Анчелотті. Це ж несправедливо. Він виграв 30 трофеїв за 10 років — і все одно знаходяться ті, хто каже, що він нічого не вартий. Вальверде правильно сказав: "Якщо критикують Анчелотті — що тоді говорити про всіх інших?». — про те, що знову працювати у футболі в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Я щасливий, що грав за Барселону й нічого не шкодую. Але було б цікаво спробувати себе ще в якомусь європейському чемпіонаті. В Англії або Італії. Прем’єр-ліга — це чистий футбол. Там поважають саму професію. Поважають тренерів, поважають гравців — якщо ти викладаєшся по максимуму. Я обожнював грати на Енфілді чи Олд Траффорд. Атмосфера! Оцей рик трибун, коли команда йде вперед… І на полі Селтіка я грав кілька разів — неймовірно». — про те, що думає про ігри в Англії в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)

«Я пишаюсь, що, будучи тренером Барселони, грав проти найкращих. Проти Гвардіоли — лише в товариській грі. Після матчів ми зазвичай спілкувались — спокійно, але чесно. І всі тренери розповідають, як вони страждають. Багато хто страждає. Я готовий знову пройти через це. Але навряд чи мені буде важче, ніж у Барсі". Для мене це було надто емоційно. Бо я — ще й уболівальник. А Гансі — ні. Він не говорить іспанською, не виріс із Барсою в серці. Я сказав йому: "Не читай ЗМІ — з'їдеш з глузду. Просто зосередься на команді. Відчуваєш, як це впливає на тебе, адже ти і вся твоя родина звідси. Але якщо ми підемо працювати в інше місце, я сказав своїм помічникам: "Ми переможемо завдяки відданості й пристрасті». — про свою тренерську кар'єру в інтерв'ю для The Athletic Інтерв’ю з Хаві: секрет від сина, філософія чотирьох "П" і мрія про АПЛ (15 травня 2025 року)