Фігури світла

«Фігури світла» (англ. Bodies of Light) — роман британської письменниці Сари Мосс, уперше опублікований 2014 року у видавництві Granta Books. Події твору розгортаються у вікторіанській Англії й зосереджені на родині архітектора та його дружини-реформаторки, яка виховує доньок у суворій атмосфері релігійності та соціальних обов’язків.

Цитати

Не­розумно, каже вона, тягати одяг по землі, навіть удома, від цього у слуг тільки з’являється купа безглуздої роботи. На­віщо загортати одну маленьку жінку в матерію, якої ста­ло б, щоб нашити наметів для цілої роти солдат.

Вона прокинулася з думкою про ножі, на сніданок їла тільки кашу, бо навіть ніж для масла міг би здатися на кривду. Вона продовжує думати про ножі. Дитина продовжує плакати. Вона — слабка. Вона — нетіпаха. Дитина її перемогла. Вона боїться виходити з дому, щоб не купити настоянку опіуму, а якщо лишиться, то тут є ножі. І камін. І сходи. І вікна. Високо, під самісіньким фронтоном. Дитина плаче. Вона не може взяти її на руки. Через вікна. Через сходи. І не може піти. Через ножі. Через настоянку опіуму. Тому вона стоїть тут, у дверях, а дитина плаче. Дитя викликає в неї лихі думки. Своїм криком закликає її до вічних мук. До народження дитини вона була сповнена світла.

— Мама — сильна жінка, тітонько Мері. Вона себе не шкодує. — Бабуся теж такою була. А люди, які не шкодують себе, рідко шкодують інших.

— Лікарю не можна бути сентиментальним, — каже Еллі. — А безсмертній душі не можна бути жорстокою. Ставити честолюбство вище за людяність.

Жінки навіть не можуть проголосувати проти уряду, який оголосив злочинницями усіх представниць її статі, які можуть довести свою чесно́ту, тільки втративши її в процесі. Жінки, чия доля обмежується проституцією, в межах закону, чи за його межами, некваліфікованою працею, яку вони виконують нарівні з чоловіками, але отримують за це меншу платню, або навчанням дівчат переважно безглуздим навичкам, які заважають їм здобути будь-які знання, що допомогли б їм отримати владу.