Фролова Вікторія Миколаївна
| Фролова Вікторія Миколаївна | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Вікто́рія Микола́ївна Фроло́ва (9 травня 1947, Одеса, Українська РСР, СРСР) — українська актриса музичної комедії, народна артистка України (2015).
Цитати
[ред.]«Спочатку я закінчила хореографічну школу і навіть не думала про акторську кар'єру. Причому в школу записалася самостійно — якийсь невгамовний потяг до танцю був. Моя мама працювала костюмером у Оперному театрі, а батько був моряком. Коли він перебував у рейсі, я приходила до мами на роботу. Переглянула багато оперних постановок, балетних вистав. |
«Мій батько хотів бачити мене студенткою інституту інженерів водного транспорту. Але оскільки більшу частину року був у закордонних плаваннях, прогавив мою сценічну кар'єру, а коли дізнався, було вже пізно. На той час він обіймав посаду заступника начальника Одеського вищого інженерного морського училища [нині Одеська національна морська академія]. |
«...Мене задіяли у «Лебединому озері» — була «маленьким лебедем», десь на останній лінії. Як казала моя мама, «балерина біля води». Це вже партія в «Лускунчику». Навіть зіграла драматичну роль — маленької Русалоньки в опері Даргомизького «Русалка»… |
«В оперному почали говорити, що Русалочці вже 15 років, і вона скоро спокусить князя. Словом, на маленьку дівчинку вже не тягла, мене зняли з цієї ролі. Однак у театр я повернулася через рік — на стажування. Там мене і помітив Ігор Дідурко з Театру музкомедії. Він сказав: Що ти тут робиш? У нас будеш солісткою, танцюватимете характерні танці, а в канкані взагалі станеш першою». |
«А тут саме оголошували набір до театрального училища, на курс тодішнього головного режисера Театру музкомедії Матвія Ошеровського. Він запитав мене: "Хочеш бути артисткою?" «Яка артиська?» — я здорово шепелявила. Довелося йти до логопеда». — про те, як вступила до театрального училища в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«Так, у балетній трупі театру. Перші театральні героїні – мої ровесниці. Наприклад, 17-річна Ліза із «Мариці». Я ж прийшла до театру за кілька місяців до свого 16-річчя. Пам'ятаю точно, бо паспорта в мене ще не було і зарплату отримувала за метрикою (посвідчення про народження). |
«Перша моя велика роль була у виставі «Пограбування опівночі». Вона ж перший «стриптиз на сцені» у відкритому купальнику. А ось мого коханця, директора магазину, грав чудовий Віктор Алоїн – дублер Михайла Водяного. Невдовзі вже грала Стасі у «Сільві». А Боні був сам Михайло Водяний. До речі, йому першому серед артистів оперети було надано звання народного». — про першу велику роль в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«Так, їх було чимало, в репертуарному аркуші близько 150. Усіх субреток я переграла і, кажуть, незрівнянно». — про велику кількість ролей в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«Загалом голос можна «витягнути». У мене був дуже добрий педагог — Галина Биховська, колишня примадонна Театру оперети. На іспиті дала мені виконувати арію Джильди з «Ріголетто» і так з мене тягла ці ноти, що збоку могли подумати, що кішку мучать». — про те, що проблеми із шепелявістю та голосом вирішилися успішно в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«Ми з чоловіком Володею їх просто обожнюємо. Наша чорно-біла кішечка Коко Шанель є просто геніальною. Коли її лаяли за щось, вона тут же «непритомніла» і чекала, коли гнів змінять на милість». — про те, що родині котів дуже люблять в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«Можна сказати й так, проте для мене і в цьому, суто інтимному плані театр став усім. Адже зі своїм майбутнім чоловіком ми створили сім'ю саме тут. Хоча знайомі були ще за спільним навчанням. Якось грали разом в одному спектаклі, і я сказала Ошеровському: «Дивіться, Матвію Абрамовичу, який привабливий Володя. Він запросто може грати героїв-коханців». Тим часом до створення нашого сімейного союзу кожен встиг одружитися. Не забуду, як у день Володиного весілля, на яке я теж була запрошена, ми грали разом в опереті Соловйова-Сєдова. Більше того, нам довелося на сцені цілуватися. Вже за весільним столом Соловйов-Сєдий сказав: «Дивіться, щоб із цією дівчинкою ви цілувалися лише на сцені». Потім і я вийшла заміж. Мій чоловік був моряком, ми дружили сім'ями. |
«Професійну акторську кар'єру я розпочинала з ролі Люсі у випускній виставі «Тригрошова опера». Там Люсі вагітна, і мені живіт чіпляли подушку. Але під час прем'єри я забула її пристебнути і подушка з'їхала мені на спину. У результаті живіт стирчав зі спини. Після вистави головний режисер Матвій Ошеровський тряс мене, як грушу, думала, уб'є». — про першу роль в інтерв’ю "ФАКТАМ" Виктория Фролова: "Однажды, играя беременную, забыла пристегнуть на животе подушку, и она съехала мне на спину" (20 червня 2017 року) |
«А якось грала я в «Попелюшці». Моїй доньці тоді було років зо два. Вона дуже погано їла, тому їй казала: «Співаєш, щоб мати мала гарний настрій». Одного дня я пообіцяла взяти її з собою на роботу. Під час вистави вимовляю фразу: «Діти, у мене сьогодні такий поганий настрій!» Раптом із першого ряду моя дочка як закричить: «Мамо, ти що? Я сьогодні поїла і компотик випила! Я вдаю, що не чую, а вона: «Мамо, ти що, глуха?» Почалися крики: "Мамо, ти що, мене не любиш?" Дикий рев, її вивели із зали, але плач долинав навіть із фойє. |
Примітки
[ред.]
