Перейти до вмісту

Фридайвінг

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Фридайверка з моноластою

Фридайвінг (англ. freediving, від англ. free — вільно та англ. dive — пірнати) — підводне плавання із затримкою дихання (апное). Цю найдавнішу форму підводного плавання досі практикують як зі спортивною, так і з комерційною метою[1].

Цитати

[ред.]
  •  

Від акул помирає менше людей, ніж від падіння кокоса на голову людини. Акули напа­дають вкрай рідко. Цьому може передувати хіба що невідповід­на поведінка людини. Можли­во, хтось вирішив їх підгодува­ти, тоді можна чекати нападу. Ми собі уявляємо, що акули на­падають завжди. Але більшість акул не цікавляться людським м’ясом. Хоча трапляються різ­ні випадки, бо від цього ніх­то не застрахований. Але ви­падків нападу акули на людину під час фрідайвінгу я не знаю. Насправді усі наші страхи пов’язані з браком інформації[2].

  Катерина Садурська
  •  

Для того, щоб все вдалося, потріб­но бути максимально спокій­ним, розслабленим і зосеред­женим. Бо маємо справу не лише зі своїм тілом, а й зі сти­хією[2].

  — Катерина Садурська
  •  

Осно­вний ризик — втрата свідомос­ті. Якщо це відбувається на по­верхні, то за певний проміжок часу наші дихальні шляхи від­криються, і все буде гаразд. Якщо ж це трапляється у воді, то наступний етап — утоплен­ня. Практично всі трагічні ви­падки трапляються тоді, коли люди пірнають самостійно — без страхування. Або не дотри­муються правил безпеки[2].

  — Катерина Садурська
  •  

Якщо починаємо навчатися фрідайвінгу, усе починається з проходження курсу, де розві­юється більшість міфів. Найго­ловніше правило фрідайвінгу: ніколи не можна пірнати само­му. Має бути хтось поруч, хто би страхував. Усі ризики не такі страшні, якщо є людина, яка зможе надати допомогу[2].

  — Катерина Садурська

Примітки

[ред.]
  1. напр., норці́ за перлами в Японії і Кореї, на островах Туамоту
  2. а б в г «Мені комфортніше у воді, ніж на суші»