Френсіс Пауер Кобб

Френсіс Пауер Кобб

Френсіс Павер Кобб

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Френсіс Павер Кобб (англ. Frances Power Cobbe; 4 грудня 1822, Донабейт, Північна Ірландія — 5 травня 1904, Долгелай, Уельс) — письменниця, громадська діячка, суфражистка, активістка руху проти вівісекції у Великій Британії. Засновниця Британського союзу за скасування вівісекції у 1898 році.

Цитати

The Modern Rack: Papers on Vivisection (1889)

	Кожна система права є системою освіти, і, поширюючи юридичне схвалення на наукові тортури тварин, держава виховує націю в хибному баченні стосунків людини з нижчими істотами, заохочує егоїзм і жорстокість, а також ігнорування прав слабких сильними. — Розділ XV: Чотири причини для повної заборони вівісекції, с. 223-224
	Every system of law is a system of education, and, in extending legal sanction to the scientific torture of animals, the State educates the nation in a false view of the relations of man to the lower creatures, encourages selfishness and cruelty and the disregard of the rights of the weak by the strong.

Обов'язки жінок (1881)

The Duties of Women: A Course of Lectures

	Моєю великою панацеєю, щоб зробити суспільство одночасно кращим і приємнішим, було б культивування більшої щирості. — Лекція V, с. 136
	My great panacea for making Society at once better and more enjoyable would be to cultivate greater sincerity.

Права людини й вимоги тварей (1863)

The Rights of Man and the Claims of Brutes

Тож лінію, яку шукаємо, треба провести або тут, або ніде. Життя тварин (тобто всі їхні втіхи) можна забирати за потреби людини, навіть якщо ці потреби будуть доволі малими, але ніколи з людської примхливості, і в жодному разі не можна забирати життя, завдаючи зайвого болю.

Кожен обов'язок слід виконувати заради самого себе, а не будь-якого іншого об'єкта, хоч який він бажаний. Ба більше, по правді кажучи, жоден обов'язок не можна виконати по-справжньому (як у почутті, так і в діях) інакше, ніж безкорисливо. — [за Томасом Маколеєм (1800-1859)] «жорстокість заборонено не тому, що через неї мучиться тварина, а тому, що людина стає жорстокішою.»

Людина набагато нижча за твар, якщо твар може дарувати їй чисту, безкорисливу любов, а вона натомість не відповідає ласкавістю і жалем.

	Того б я не хотів за друга мати, Хто давить хробака ногою. — вірш «Опіка над найнижчими»
	— Вільям Купер

Він, Добрий Господь, зробив їх для щастя, але нам дає страшний дар свободи користуватися чи зловживати ними. Словом, він робить їх нашою безумовною відповідальністю.

Якщо гріхи плоті тягнуть людину за межі гуманості, то гріхи жорстокості кидають її в протилежність та антогонізм до Божества; людина стає не просто твар'ю, а супротивником.

Собака-компаньйон Пауер Коб

Багато звірів і птахів здатні прив'язуватися до людини, але собака наділений здатністю любити свого господаря з відданістю, яку можемо порівняти лише із чистою людською дружбою.

В усій дивовижній галузі природознавства немає чудеснішого явища, архітектура бобра й геометрія бджоли можуть за правом посісти друге місце після вишуканого інстинкту, завдяки якому собака здатний до такої сильної та жвавої симпатії, такої безкорисливої та жертовної відданості.

Ніде, здавалося б, ми не знаходимо чіткіших слідів ласкавого милосердя Всеотця та Його вдумливого забезпечення (якщо можемо так висловитися) потреб його дітей, ніж в інстинктах, даних собаці, щоб зробити його другом людини й дати змогу його скромній товариськості заспокоювати біль і підбадьорювати самотнє серце.

Як мати може подарувати своїй дитині іграшку, щоб замінити певного непідхожого приятеля, так і собака наданий нам і пристосований до нас, щоби бути нашим лагідним товаришем.

Ці дивовижні інстинкти [собаки], неймовірна сила чистої безкорисливої любові створіння, що придатне бути супутником та охоронцем людини, безумовно, так само доводять доброту Творця, як і майже будь-які інші докази в природній теології.

Цитати про Френсіс Кобб

Ім'я П. Кобб на нижній частині меморіалу реформаторів на кладовищі Кенсал-Грін

	Як сказав наш Президент, у нашій армії є такі уми, як Спенсер, Мілл, і я б додала Бакла, та багато інших; і вони поширюють світло, розум та цивілізацію, і відстоюють правоту. У нас також є жінки. У нас є Френсіс Кобб; ім'я якої я вимовляю з гордістю та радістю; а в літературному світі у нас є Шарлотта Бронте, і Гаррієт Бічер-Стоу, і багато інших, які присвячують свої таланти великій справі жінок, свободи та права. — «Розум і сили жінки» (10 травня 1860 р.)
	As our President said, we have in our army such minds as Spencer, and Mill, and I would add Buckle, and many others; and they are diffusing light, intelligence and civilization, and advocating the right. We have women also. We have Frances Cobbe; whose name I speak with pride and rejoicing; and in the literary world we have Charlotte Bronte, and Harriet Beecher Stowe, and many others, who are consecrating their talents to the great cause of womanhood, and freedom, and right.
	— Лукреція Мотт

Джерела

• Філософині / М. Бакаєв, В. Пугач. — Київ: Видавництво Печери Платона, 2024. — 231 с. — ISBN 978-617-95312-1-7