Френсіс Пауер Кобб
| Френсіс Пауер Кобб | |
| Френсіс Павер Кобб | |
Френсіс Павер Кобб (англ. Frances Power Cobbe; 4 грудня 1822, Донабейт, Північна Ірландія — 5 травня 1904, Долгелай, Уельс) — письменниця, громадська діячка, суфражистка, активістка руху проти вівісекції у Великій Британії. Засновниця Британського союзу за скасування вівісекції у 1898 році.
Цитати
[ред.]The Modern Rack: Papers on Vivisection (1889)
[ред.]Кожна система права є системою освіти, і, поширюючи юридичне схвалення на наукові тортури тварин, держава виховує націю в хибному баченні стосунків людини з нижчими істотами, заохочує егоїзм і жорстокість, а також ігнорування прав слабких сильними.[1] — Розділ XV: Чотири причини для повної заборони вівісекції, с. 223-224 |
|||||
Every system of law is a system of education, and, in extending legal sanction to the scientific torture of animals, the State educates the nation in a false view of the relations of man to the lower creatures, encourages selfishness and cruelty and the disregard of the rights of the weak by the strong. |
Обов'язки жінок (1881)
[ред.]- The Duties of Women: A Course of Lectures
My great panacea for making Society at once better and more enjoyable would be to cultivate greater sincerity. |
Права людини й вимоги тварей (1863)
[ред.]- The Rights of Man and the Claims of Brutes
Тож лінію, яку шукаємо, треба провести або тут, або ніде. Життя тварин (тобто всі їхні втіхи) можна забирати за потреби людини, навіть якщо ці потреби будуть доволі малими, але ніколи з людської примхливості, і в жодному разі не можна забирати життя, завдаючи зайвого болю.[3] |
Кожен обов'язок слід виконувати заради самого себе, а не будь-якого іншого об'єкта, хоч який він бажаний. Ба більше, по правді кажучи, жоден обов'язок не можна виконати по-справжньому (як у почутті, так і в діях) інакше, ніж безкорисливо.[4] — [за Томасом Маколеєм (1800-1859)] «жорстокість заборонено не тому, що через неї мучиться тварина, а тому, що людина стає жорстокішою.» |
Людина набагато нижча за твар, якщо твар може дарувати їй чисту, безкорисливу любов, а вона натомість не відповідає ласкавістю і жалем.[5] |
| — Вільям Купер |
Він, Добрий Господь, зробив їх для щастя, але нам дає страшний дар свободи користуватися чи зловживати ними. Словом, він робить їх нашою безумовною відповідальністю.[7] |
Якщо гріхи плоті тягнуть людину за межі гуманості, то гріхи жорстокості кидають її в протилежність та антогонізм до Божества; людина стає не просто твар'ю, а супротивником.[7] |

Ніде, здавалося б, ми не знаходимо чіткіших слідів ласкавого милосердя Всеотця та Його вдумливого забезпечення (якщо можемо так висловитися) потреб його дітей, ніж в інстинктах, даних собаці, щоб зробити його другом людини й дати змогу його скромній товариськості заспокоювати біль і підбадьорювати самотнє серце.[8] |
Як мати може подарувати своїй дитині іграшку, щоб замінити певного непідхожого приятеля, так і собака наданий нам і пристосований до нас, щоби бути нашим лагідним товаришем.[8] |
Цитати про Френсіс Кобб
[ред.]
Як сказав наш Президент, у нашій армії є такі уми, як Спенсер, Мілл, і я б додала Бакла, та багато інших; і вони поширюють світло, розум та цивілізацію, і відстоюють правоту. У нас також є жінки. У нас є Френсіс Кобб; ім'я якої я вимовляю з гордістю та радістю; а в літературному світі у нас є Шарлотта Бронте, і Гаррієт Бічер-Стоу, і багато інших, які присвячують свої таланти великій справі жінок, свободи та права.[10] — «Розум і сили жінки» (10 травня 1860 р.) |
|||||
As our President said, we have in our army such minds as Spencer, and Mill, and I would add Buckle, and many others; and they are diffusing light, intelligence and civilization, and advocating the right. We have women also. We have Frances Cobbe; whose name I speak with pride and rejoicing; and in the literary world we have Charlotte Bronte, and Harriet Beecher Stowe, and many others, who are consecrating their talents to the great cause of womanhood, and freedom, and right. | |||||
| — Лукреція Мотт |
Примітки
[ред.]- ↑ The Modern Rack: Papers on Vivisection , Лондон: Swan Sonnenschein, 1889. Ch. XV: Four Reasons for Total Prohibition of Vivisection, с. 223-224
- ↑ The Duties of Women: A Course of Lectures, New York: Cambridge University Press, 2010
- ↑ Філософині, 2024, с. 137-138
- ↑ Філософині, 2024, с. 144
- ↑ Філософині, 2024, с. 151
- ↑ Філософині, 2024, с. 152
- ↑ а б Філософині, 2024, с. 153
- ↑ а б в г Філософині, 2024, с. 155
- ↑ Філософині, 2024, с. 156
- ↑ Lucretia Mott, "The Mind and Powers of Woman" (May 10, 1860) speakingwhilefemale.co
Джерела
[ред.]- Філософині / М. Бакаєв, В. Пугач. — Київ: Видавництво Печери Платона, 2024. — 231 с. — ISBN 978-617-95312-1-7
