Франсуа Озон

Франсуа Озон

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Франсуа́ Озо́н (фр. François Ozon; *15 листопада 1967, Франція) — відомий французький кінорежисер і сценарист, який завоював світову популярність завдяки своїм фільмам «8 жінок» (фр. 8 Femmes, 2002) та «Басейн». Франсуа Озон вважається одним з найпомітніших режисерів «нової хвилі» у Франції.

Цитати

Вдало зроблена комедія дозволяє мати багато рівнів прочитання того, що відбувається на екрані. Саме тому я вирішив помістити події у 30-ті роки, бо переміщення в минуле дозволяє взяти певну дистанцію і, можна сказати, певним чином гратися з темою, дивитися на неї з різних боків. Гадаю, що якби я вирішив свій фільм помістити в умови сьогодення, то це не була б комедія, а була б драма, як у випадку із фільмом «Вона сказала».

Для мене було важливо обрати надійних акторок, на яких я міг би покластися. В тому сенсі, що цим акторкам треба було запам'ятати і проговорювати дуже багато текстів. Власне, більшість сцен цього фільму – це діалоги. І вони ведуться французькою мовою 30-х років, яка у порівнянні з сьогоднішньою, сучасною мовою є набагато більш літературною, правильною. Тому мені було важливо, щоб акторки могли це проартикулювати та донести на екрані. Тож я обрав надійних у цьому сенсі акторок. І вважаю, що обрав двох найкращих акторок їхнього покоління.

Звісно, кожен раз, коли режисер обирає молодих акторів чи акторок – це великий ризик. Але я переконаний, що не помилився. Ми з ними провели багато часу саме за читанням сценарію, за пропрацюванням цих діалогів. І те, що я побачив, мені дуже сподобалося. Між ними була така близькість, вони були такі собі partner in crime – співучасниці, але в хорошому сенсі цього слова. У фільмі вони потрапляють у важку ситуацію, тому було дуже важливо, щоб між ними була певна хімія, яка б їх об'єднувала. Я побачив цю близькість під час кастингу, і мені здається, що на екрані це теж вдалося зберегти.

Мистецтво є необхідністю у важкі, трагічні часи. Воно дає можливість переключитися, втекти від реальності, але також і можливість глибоко замислитися. Я щасливий, що мій фільм показують в Україні. Що незважаючи на те, що в Україні триває війна і ті найстрашніші речі, які лише можна собі уявити, глядачі зможуть упродовж півтори години переключитися на щось інше і, можливо, навіть отримати задоволення. Я чесно робив цей фільм, якраз маючи на меті дати людям задоволення і радість.

Найменше, якщо чесно, я люблю пошуки фінансування, пошуки грошей на фільм. Тому що треба дуже багато всього терпіти: треба терпіти ремарки, терпіти постійні зустрічі. Треба вміти переконувати людей, які тебе слухають. А найбільше я люблю все, що стосується власне створення кіно. Це в першу чергу зйомки. А також я дуже люблю монтаж. Тому що монтаж – це таке переписування, перестворення в моменті мого фільму.

Останнім часом я зробив дуже багато драматичних фільмів. І під час локдауну, під час ковіду я думав: які фільми я хочу побачити після цих всіх подій. Після пандемії сталася економічна криза, потім війна в Україні, і все, що відбувається – це дуже важко, серйозно і трагічно. І я подумав, що у потоці цих трагічних подій мені хочеться повернутися до легкості, але при цьому працювати з глибокими темами. І для цього комедія якраз дуже хороший засіб.

Я б сказав, що мій двигун, мій секрет такої продуктивності – це велике бажання знімати і велике задоволення від створення фільмів. Знімати фільми – це моя пристрасть. Це те, що я обожнюю робити. І, на щастя, в мене є ця можливість. Ну і варто зазначити, що я знімав фільми, які користувалися великим успіхом. Тож завдяки цьому у мене є певний ритм, з яким я можу працювати і робити свої нові стрічки.