Перейти до вмісту

У пошуках чуйності. Жіночий шлях до себе (книга)

Матеріал з Вікіцитат

У пошуках чуйності. Жіночий шлях до себе — книга польської поетки, психологині, письменниці та тренерки з особистісного росту Наталії де Барбаро (Natalia de Barbaro)[1].

Цитати

[ред.]
  • Те, що ми робимо від страху, віддаляє нас від себе (у пошуках чуйності)
  • Мій страх зазнає змін та перетвориться на прихильність до себе.
  • Цей крок — перетворення страху на певну любов до себе — не одноразовий. Цей рух вимагає практики, уважності, щоденного плекання зв'язку із самою собою. Але така практика робить нас день за днем ближчими до себе, робить наше життя більш нашим.
  • Вона живе в стані хронічного підпорядкування.
  • «Чому все так?» — спочатку питала вона. А через 2 зустрічі: «Як мені стати щасливою, якщо мене немає в цьому світі?».
  • Коли я Покірна, то вірю в ієрархічний світ. Тут не існує рівності.
  • А як щодо дружби з самим собою?
  • Крім того, що ми приховуємо емоції, які відчуваємо, ми показуємо емоції, які не відчуваємо.
  • Покірна, робиться зі страху, з того місця в нас, яке боїться, що хоч би якою увагою нас обдаровував світ, хоч би яку виявляв нам симпатію, і те, і те ми можемо безповоротно втратити, якщо припинимо старатися.
  • Проблема із забезпеченням комусь доброго самопочування полягає в тому, що це забирає нашу енергію, а іншу сторону привчає до того, що хтось інший дбатиме про її емоції.
  • Те, що я вважала своєю емпатією та турботою про інших людей, де-факто було хвилюванням за саму себе та дією зі страху.
  • Я боюся сказати те, щo хотіла б сказати, бо боюся твоєї реакції. Я боюся твоєї реакції, бо боюся що ти перестанеш сприймати мене. Я боюся, що ти перестанеш сприймати мене, тому що я сама себе не сприймаю, бо якби я мала це всередині себе, я не шукала б цього назовні.

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Наталія де Барбаро. У пошуках чуйності. Жіночий шлях до себе.. — Agora, 2022. — С. 264.