Перейти до вмісту

Учень убивці

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Учень убивці» (англ. Assassin's Apprentice) — роман американської письменниці Маргарет Ліндгольм, написаний під псевдонімом Робін Гобб, перший у її серії «Трилогія про Провісників».

Цитати

[ред.]
  •  

Не роби того, чого потім не зможеш змінити, доки не зрозумієш цього.

  •  

Ті, хто заробляють собі на життя рибальством, мусять жити не за людськими законами, а брати до уваги морських істот.

  •  

Гармонію закладено в стуності речей. Тож чи не є гармонія видом спокою.

  •  

Щоб залежати від когось, не завжди потрібна любов.

  •  

Мудрі ніколи не розповідають всього, що знають.

  •  

Правитель може керувати народом лише тоді, коли знає як управляти.

  •  

Люди люблять, коли їхній вождь сам живе так, як вимагає від свої підлеглих.

  •  

Добробут людей належить самим людям і вони мають право засуджувати герцога, якщо він погано господоарює.

  •  

Найкращі ліки для людини — це робота та турбота про інших.

  •  

Ми самі будуємо нашу в'язницю, і свободу теж.

  •  

Коли ти прив'язуєшся до якоїсь думки і гадаєш, що то правда, ти закриваєш для себе інші можливості.

  •  

Капелюшники й продавці гудзиків знають більше, ніж перший радник короля, хоч і не усвідомлюють цього.

  •  

Час та припливи не чекають.

  •  

Що знають двоє, те знає і свиня.

  •  

Лише поганий вчитель вбиває у своїх учнів знання за допомогою ударів та погроз.

  •  

Сон — найкращий лікар.

  •  

Ще ніхто нічого не домігся втікаючи.

  •  

Найбільший людський страх — очікування поразки.

  •  

Коли всі дороги ведуть до смерті, безглуздо бігти будь-якою.

  •  

Неможливо перемогти ворога, якщо ти не довіряєш тим, хто за тобою стоїть.

  •  

Судячи про людину, не варто усе міряти на сій аршин. Люди різні.

  •  

Люди не можуть тужити, як собаки. Але наша туга триває довго.


Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]