Усиновлена
«Усиновлена» — книжка роздумів і мотивацій української письменниці Нелі Романовської, зібрані в оповідання та апробовані у вигляді популярних дописів, у соціальних мережах.
Цитати про любов і дружбу
[ред.]...ми не були друзями, а прикинулися. Нам було незручно не бути ними[1] |
Цитати про щастя
[ред.]Щастя - це шлях, а не пункт призначення[1] |
Цитати про родину та прийомних батьків
[ред.]Він був як тато: не чоловік, а хмара терпіння і любові[1] |
Цитати про дитинство і підліткові переживання
[ред.]Не важливо, яке дитинство було у нас. Головне - які дитячі роки ми подаруємо нашим дітям[1] |
Дитинство - це час, коли закладаються основи поведінки на все життя[1] |
Цитати про пошук себе
[ред.]Сьогодні мені стукнуло сорок років і я зрозуміла, що тепер душа завжди житиме у стані апокаліпсису. Все більше думок про вічність. Глянула в паспорт. Про документ? Про дату? Про місце народження? Перша прописка на вулиці...[1] |
Цитати які викликають емоційний відгук і підштовхують до роздумів
[ред.]Самотність - це коли чекаєш, що хтось подзвонить. А дзвонить будильник[1] |
Якщо в лісі зустріла ведмедя, знімай штани, у які наклала, і бий ними його по морді. І я била зі страху[1] |
Цитати з філософським підтекстом
[ред.]Філософія хвилини, одне слово: коли за одну мить втрачаєш землю під ногами[1] |
Цитати для роздумів
[ред.]...життя, як велосипедна штриха: колесо обертається і ми то вгорі, то внизу[1] |
Я була наче скрипка. Відчувала, що коли порветься остання струна, то стану просто деревом[1] |
Іноді треба чітко вказати іншим, де вони мають РОЗЗУТИСЯ...[1] |
Цитати про довіру до Божої волі
[ред.]Цитати про книгу
[ред.]Ви чули як бринить струна? Не гітарна, а та, що всередині кожного з нас. Струна, якою зі світом говорить наша душа. У когось вона співає, а у когось за все життя не спроможеться на жоден звук. Я щасливий і гордий, бо мав неймовірну нагоду слухати, точніше читати симфонію душі неперевершеної Нелі Романовської. Книжка "Усиновлена" авторства Нелі - настільки потужний енергетичний згусток, що слова, помережані в речення, не відпускають, примушують співпереживати кожну мить, зітхати з полегшенням або волати у всесвіт: "Так не повинно бути!" |
|||||
| — Ігор Смаль |
