Трипільська культура

Три керамічні посудини часів енеоліту (зліва направо): чаша на підставці, посудина на підставці та амфора, близько 4300–4000 до н.е.; знайдені в Скянтеї (повіт Ясси, Румунія) та експонуються в Національному музейному комплексі Молдови (Палац культури, Ясси)

Трипі́льська культу́ра, також Трипілля, культу́ра Кукуте́нь (рум. Cultura Cucuteni), культурна спільність Трипі́лля-Кукуте́нь — археологічна культура часів неоліту і раннього енеоліту, українська назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, а румунська — від назви румунського села Кукутень, де наприкінці XIX століття були незалежно відкриті перші археологічні знахідки артефактів цієї культури. На території сучасної України Трипільська культура була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою.

Цитати

	З трипільською культурою я познайомився в студентські часи в Оксфорді, близько 25 років тому. Ці пам’ятки нам тоді не представляли як надзвичайно цікаві, це була просто ще одна неолітична культура з величезними поселеннями. У Західній Європі та Північній Америці є дещо зверхнє сприйняття археологічних досліджень, які провадили в колишньому радянському блоці, особливо в розпал Холодної війни. Хоча декотрі були справді новаторськими. Наприклад, геофізична розвідка в Україні 1960–1970-х під проводом Валерія Дудкіна й аеророзвідка під проводом Костянтина Шишкіна — це були дійсно інновації дослідження для тогочасної археології.
	— Девід Венґров

	Носії трипільської культури дуже своєрідно чинили зі своїми житлами. Практикували спалення будинків через певну кількість поколінь. Дослідження показали, що спалення не випадкові. У якийсь момент трипільці приймали рішення завершити життя житла. З допомогою величезної кількості палива його спалювали дощенту, що, мабуть, було церемоніальною подією. Ніхто насправді не розуміє, навіщо вони це робили. Непрямий результат такої роботи полягає в тому, що тепер дуже легко дослідити геофізичні дані фундаментів будівель, оскільки всі ці аномалії видимі з допомогою магнітометричних досліджень. Не маючи такого наміру, вони зробили велику послугу сучасним археологам.
	— Девід Венґров

	Якщо ми дивимось на матеріальні залишки трипільських осель, то розуміємо, що ці люди знайшли спосіб зробити повсякденність неймовірно цікавою. Наприклад, вони виготовляли найкрасивіші керамічні вироби у звичайних домашніх господарствах. У кожній родині, здається, були художники. Мегапоселення — це ніби величезні колонії художників. Окрім посуду, там виготовляли фігурки, красиві мініатюрні моделі будинків. До порівняння, кераміка ранніх міст Месопотамії (я працював на деяких в Іраку) неймовірно нудна: депресивні, прості, неприкрашені вироби, дуже стандартизовані, масового виробництва, як наші сучасні речі. Трипільські вироби зовсім інакші. Схоже, вони створені досить грайливим суспільством, у якому мистецька творчість дуже високо цінувалася.
	— Девід Венґров

Галерея

• 
• 
• 
• 
  Мідне намисто
• 
  Мідні та золоті прикраси
• 
• 
•