Щербатих Станіслав Іванович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Тризубий Стас)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербатих Станіслав Іванович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Станісла́в Іва́нович Щерба́тих (відомий як Тризубий Стас, 1948–2007) — український бард.

Цитати[ред.]

  •  

На писок я — тризубий, у паспорті — москаль![1]

  •  

Я — росіянин, батьки — росіяни, школу закінчував російськомовну, середовище теж мав відповідне. «Суцільна українізація» і тотальне перевтілення росіянина в Тризубого Стаса відбулися з двох причин. Першою була Марія. Відразу після одруження і довгі роки по ньому ми чимало їздили з нею на її батьківщину — до невеликого села Молотова, що в Жидачівському районі на Львівщині. Погодьтеся, що за 12 років можна багато чого побачити, багато про що довідатися. Потрохи змінювалися погляди, світогляд, оточення. Мені стали ближчими і місто, в якому я прожив 27 років до одруження, і українці, яких я почав бачити не «збоку», а зсередини. Практично я сам став українцем за ці 12 років. Другою причиною була політична атмосфера — в повітрі пахло перемінами, відбувалося якесь піднесення. Це був переддень Ренесансу, а сам він, як бомба, вибухнув для мене на першій «Червоній руті» в Чернівцях. Розвал Союзу, незалежність України — це вже було пізніше і не так вразило, як вересень 89-го. Люди настільки тягнулися до живої води духовності, що неможливо було тим не перейнятися. Саме тоді я зрозумів, що слово «націоналіст» має світле і святкове забарвлення, бо бачив радісні посмішки, відкриті душі — довгоочікуване cвято нації.[1]

  •  

Я маю три зуба. Один — на комсомол. Другий — на Компартію. Третій — на профспілку.[2]

Про Щербатого[ред.]

  •  

Станіслав Щербатих був людиною, яка всім доводила, що українці — не проста нація і потрібно зробити якийсь крок, аби тебе поважали у світі. Говорять, що його діяльність — це компенсаторика, спрямована на спокутування Росією свого гріха перед Україною. Насправді це не так, просто ця людина завжди гостро відчувала несправедливість і боролася з нею. Як художник він був універсалом, і його універсалізм ішов на те, щоб заповнювати порожнечі в художньому просторі. Не було авторських пісень — він робив. Не було аматорських мультиків — він робив їх. Усе життя Стас присвятив тому, що робив те, чого не вистачало. Така, напевне, місія великих людей у депресивній культурі.[1]

  Володимир Цибулько
  •  

Стаса як людину багатогранно обдаровану цікавив творчий світ у всьому його розмаїтті. Він успішно реалізував себе як художник–оформлювач, фотограф, художник–мультиплікатор, режисер, поет, прозаїк, драматург і, звісно ж, музикант. Захоплювався вивченням мов, зокрема італійської та польської. Непогано володів англійською, а українською думав і спілкувався на рівні етнічного українця.[1]

  — дружина Марія

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg