Тортури
| Тортури | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Тортури або катування — будь-яка процедура або поводження, що заподіює людині муки і біль, незалежно від обставин і цілей.
Цитати
[ред.]Її чоловік, писала Романа, перестав виходити на зв’язок більше року тому, зник безвісти після бою. За весь цей час їй не вдалося довідатись анічогісінько, крім чуток про полон, тортури, однієї інформації про викуп, яка дуже швидко виявилась липовою, – і після того, як ця примарна надія розвіялась, як переговори припинились, Рома навіть не знає, як вижила. Щиро кажучи, вона не може пригадати свого життя впродовж останнього року. Так, ніби позбулася пам’яти, ніби не була собою, ніби просто весь цей час не була. Але раптом він знайшовся. Понівечений, поламаний, продірявлений і пошкоджений всередині й назовні. Не схожий на себе. Не пригадує ні її, ні себе самого. Вона ж ні з ким не сплутає його запаху, його голосу, його особливої манери мружити очі (нехай навіть ці очі мають тепер різну форму і розташовані на різних осях). Вона впізнала його по губах[1]. |
|||||
| — Софія Андрухович |
Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест — то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест — то пережиття, тортури української нації. Мій протест — то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест — то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець[2]. |
|||||
| — Олекса Гірник |
У 2001 році Всесвітня організація охорони здоров’я ввела в лексику психіатрів термін «синдром жертви тортур», який застосовують до жертв як фізичних, так і психічних знущань. Для людей із «синдромом жертви тортур» властиві недовіра, настороженість, соціальна відстороненість, низька самооцінка, загострення пов’язаного зі стресом захворювання, уникання співробітників медичних та соціальних служб, втрата відчуття належності до людського роду та ознаки пошкодження мозку. А також – відчуття глибокої втоми, депресія, нездатність прогнозувати своє майбутнє, порушення концентрації уваги та пам’яті[3] тощо.[4] |
|||||
| — Ірина Рева |
З художньої літератури
[ред.]
Мета тортур — тортури. Мета влади — влада. — Частина III, Глава III |
|||||
| — роман «1984», Джордж Орвелл |
Примітки
[ред.]- ↑ «Пам'ять і забуття». Про що нова книга Софії Андрухович «Амадока» – пояснює авторка
- ↑ archive.khpg.org
- ↑ Юрьева Л. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. – Киев, «Сфера», 2002. – С. 160–165.
- ↑ Рева І. По той бік…, 2019, с. 63
Джерела
[ред.]- Андрухович Софія. Амадока. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. — С. 832. — ISBN 978-617-679-629-9
- Джордж Орвелл. 1984. — Видавництво Букшеф, 2024. — 368 с. — ISBN 978-617-548-008-3
- Рева Ірина. По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій - 2-ге вид., перероб. і допов. е-книга play.google.com, безкоштовно. Дата звернення: 2025.12.10 . — Київ: К.І.С, 2019. — 271 с. — ISBN 978-617-684-242-2
