Тайка Девід Вайтіті (англ.Taika David Waititi; 16 серпня 1975, Веллінгтон, Нова Зеландія) — новозеландський кінорежисер, сценарист, актор та продюсер. Був номінований на премію «Оскар» 2003 року за короткометражний фільм «Дві машини, одна ніч» та 2020 року — за фільм «Кролик Джоджо». Фільм «Хлопчик» був номінований на гран-прі кінофестивалю Санденс 2010 року. Лауреат премії «Оскар» 2020 року за найкращий адаптований сценарій («Кролик Джоджо»).
«Найбільш привабливим мені здався шанс поринути в інший світ, в іншу культуру. Очевидно, що це асгардська культура, шанувальником якої я був протягом багатьох років. В дитинстві я завжди мріяв перетворитись на космічного вікінга, бути асгардцем. Я великий шанувальник кінематографічного всесвіту Marvel, а також Marvel Comic Universe. Завжди був фанатом Тора, Одіна, та його великої родини.
У мене доволі скромний бекграунд, я більше відомий як інді-режиссер, автор який працює з більш скромним бюджетом. Можна сказати, що я залишив свій слід у світі і думаю, що тепер готовий розширюватись. Так само як розширюється всесвіт, або Marvel Universe, так само зростають мої творчі потреби як режисера і оповідача. Саме тому я тут». — про власні враження від зйомок фільму «Тор: Раґнарок» і перехід від малобюджетного кіно до блокбастерів та що привабило у цьому проекті в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«Хоча у мене, безумовно, більш комедійний підхід, мені подобається робити фільми, які мають баланс між тим, що виглядатиме дуже смішно, і тим, що «має серце», резонує з аудиторією на глибшому рівні.
Я подумав, що підхід до цього фільму дуже відрізнятиметься від перших двох картин про Тора. Marvel мене у цьому підтримали. Ще одна річ, яка привернула мою увагу до проекту — те, що Marvel задалися ціллю змінити франшизу. Вони хотіли перенаправити Тора в новий напрямок, помістити його у космічний простір з мінімумом часу проведеного на Землі. Вони хотіли зробити героя веселим і приємним». — про те, який підхід обрав для цієї картини в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«Джек Кірбі є великою частиною цього фільму, його вплив присутній в розробці багатьох сакаарських елементів. Це величезний герой для всіх нас. Кірбі створив стільки неймовірних персонажів і конструкцій, кораблів і костюмів. Ми дуже надихались його творчістю, працюючи над фільмом. Віддати пошану йому в новому «Торі» була величезною честю». — про про вплив художника та автора «Тора» Джека Кірбі в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«Так. Ми навіть Беннера змусили пройти через Раґнарок. Для мене, старий Беннер помер, переродився в нового, енергійного, з широко розплющеними очима, дуже авантюрного і цікавого Беннера. Марк Руффало привніс дещо зовсім інакше в цього персонажа, порівняно з Брюсом, якого ми знали з попередніх фільмів Marvel. Коли він нарешті перетворюється назад з Халка на Брюса, виявляється, що Беннером він не був вже два роки. Отже, у певному сенсі, Брюс був замкнений в підсвідомості Халка протягом цих років.
Нам дозволили відсунути все інше на задній план у цьому персонажі, а потім перебудувати його. Це все надзвичайно захопливо для мене. Навіть Тор доведений до того стану, коли немає інакшого вибору окрім як відродитись». — про те, як змінився у цьому фільмі Брюс Беннер в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«З Крісом працювати чудово. Це справжня радість спонукати його до того, що у нього виходить найкраще, а таких речей насправді безліч. Він не лише крута екшн-зірка, але також чудовий актор. У нього купа своїх хороших ідей, Кріс дійсно піклується про персонажа. Він виставляє всю свою особистість на екрані. Він покладає своє серце. Справжній професіонал і перфекціоніст.
Мені подобається те, що Кріс зробив з Тором. Я, як справжній фанат, дуже схвильовано спостерігаю за його сценами боїв, як він кидає молот, літає, здійснює всі ці неймовірні супер-подвиги. Але він також робить персонаж дуже людським, таким, з яким можна себе асоціювати.
Кріс — прекрасний комедійний актор. Його подача фантастична. Ви можете побачити це в деяких інших фільмах з його персонажем. Коли Тору трапляються веселі сцени, Кріс просто сяє в них. Ми дійсно хотіли використати ці його навички.
Те, що ми робимо, створюючи кіно, будуючи неймовірні декорації, одягаючи божевільні костюми, розповідаючи про пригоди, — це не має виглядати як напружена робота. Це дуже важка робота, одна з найважчих речей, які я коли-небудь робив у своєму житті. Але я не думаю, що ви маєте йти на роботу, відчуваючи: «О ні, я повинен працювати». Я хочу, аби люди приходили на майданчик захоплені. Аби вони відчували, що новий день — це нові можливості.
Ми часто переписували сцени протягом дня зйомок і імпровізували. Я давав репліки акторам після чого ми разом генерували нові ідеї, які, на мою думку, певним чином цікавіші. Не тому, що сценарій сам по собі не цікавий, а тому, що таким чином можна віднайти значно більше глибини. Артисти надають деяким реплікам такий сенс, про який ви ніколи раніше не думали. Тому мені подобається, коли знімальний майданчик стає місцем для нових ідей та прояву креативності.
Кожна людина в команді є невід’ємною частиною процесу. Тому я намагаюсь прищепити любов і гордість за те, що ми створюємо і зробити весь процес приємним. Я чув про ці знімальні майданчики, де всі знервовані і дуже часто панує абсолютна тиша під час роботи. Можна почути як падає шпилька. Я не хочу чути як вона падає. Кому таке потрібно? Я був на таких майданчиках, що в них цікавого? Я хочу почути шум, музику. Я хочу почути какофонію, що відбувається навколо». — про те, як працювалось під час зйомок фільму із Крісом Гемсвортом в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«Я походжу з країни, де Маорі, корінним жителям, довелося дійсно боротися за права і за визнання свого народу, за свою землю і культуру. Ми насправді маємо досить сильну присутність в Новій Зеландії, політично, соціально та культурно. Отже, для мене це звична справа бути долученим до корінних народів. Коли ми робимо фільми в Новій Зеландії, ми відкриваємо виробництво церемонією Маорі, тому що там, звідки я походжу, якщо ви перебуваєте на чужій землі, ви повинні включити її культуру у те, що робите.
Ви повинні попросити аби вас прийняли на цій землі. Без цього благословення, вважається, що все може піти не так. Я думаю, великою мірою, на зйомках було так мирно і приємно, тому що ми мали вітальну церемонію. Її провели люди Югамбе, на чиїй землі ми знімали.
Ми хотіли, аби частина місцевої молоді була долучена до виробництва. Дізнавались, чи існують стажування, які вони можуть пройти? Чи можемо ми зацікавити їх у кіноіндустрії? Чи можемо ми їх навчити чомусь? Така освітня можливість дає нам змогу щось повернути громаді.
Сподіваюсь, що ці благословення корінних людей зможуть також стати частиною виробництв у США. Це таке маленьке зусилля, яке має величезне значення». — про те, чому було так важливо було привнести у продакшн корінні елементи в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
«Багато фізичного виснаження і болю, але також багато теплих спогадів про хороших людей. Я зустрів на зйомках нових друзів і справжню сім’ю. Відчуваю, наче моя родина дуже розрослась. Зв’язок з іншими людьми є однією з найкрутіших речей у галузі кіноіндустрії, і ці відносини підживлені творчо, професійно, соціально та, сподіваюся, культурно...» — про те, що виніс із досвіду зйомок в інтерв’ю Тайка Вайтіті: «Я хочу чути шум і какофонію на знімальному манданчику» (2 листопада 2017 року)
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
