Перейти до вмісту

Сінчук Олеся Володимирівна

Матеріал з Вікіцитат
Сінчук Олеся Володимирівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Оле́ся Володи́мирівна Сінчу́к (25 березня 1980, м. Хмільник, Україна) — українська співачка, музикантка (фортепіано, сопілка, гітара), композиторка, поетеса, художниця-графік. Членкиня Національної ліги українських композиторів, Національної спілки театральних діячів України, Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Працює у стилях етно, фолк, акустичний рок, популярна музика, лірична пісня, романтичні твори для фортепіано. Пише та співає українською, російською, польською, чеською.

Цитати

[ред.]
  •  

Війна для нас триває не з 2014 року, а вже років так 400.

  •  

Але там, на дідівсько-прадідівській землі, я вперше відчула трохи спокою. Я виходила босоніж на землю, навіть у холод. Просила матінку-землю дати сили й терпіння. Почала писати нові пісні. Одну з них назвала “Згадую весну у Києві”.

  •  

Я несу часточку України. Передаю нашим дітям зі сходу України краплинку надії, щоб вони знали: ми їх не забули. І що одного дня вони повернуться додому.[1]

  •  

Вважається, і дослідники так вважають, що душа через сопілку, через духові, дерев’яні інструменти найбільше говорить з Всесвітом. І до душі людини, до слухача більше долинає, доходить глибина музики.

  •  

Треба творити образ позитиву, щастя вічного кохання.

  •  

Коли не болить, я намагаюся ловити ті миті щастя, гармонії, спокою, натхнення такого, щоб справді передати людям отой стан.[2]

Посилання

[ред.]