Сінчук Олеся Володимирівна
| Сінчук Олеся Володимирівна | |
Оле́ся Володи́мирівна Сінчу́к (25 березня 1980, м. Хмільник, Україна) — українська співачка, музикантка (фортепіано, сопілка, гітара), композиторка, поетеса, художниця-графік. Членкиня Національної ліги українських композиторів, Національної спілки театральних діячів України, Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Працює у стилях етно, фолк, акустичний рок, популярна музика, лірична пісня, романтичні твори для фортепіано. Пише та співає українською, російською, польською, чеською.
Цитати
[ред.]Війна для нас триває не з 2014 року, а вже років так 400. |
Але там, на дідівсько-прадідівській землі, я вперше відчула трохи спокою. Я виходила босоніж на землю, навіть у холод. Просила матінку-землю дати сили й терпіння. Почала писати нові пісні. Одну з них назвала “Згадую весну у Києві”. |
Я несу часточку України. Передаю нашим дітям зі сходу України краплинку надії, щоб вони знали: ми їх не забули. І що одного дня вони повернуться додому.[1] |
Вважається, і дослідники так вважають, що душа через сопілку, через духові, дерев’яні інструменти найбільше говорить з Всесвітом. І до душі людини, до слухача більше долинає, доходить глибина музики. |
Треба творити образ позитиву, щастя вічного кохання. |
Коли не болить, я намагаюся ловити ті миті щастя, гармонії, спокою, натхнення такого, щоб справді передати людям отой стан.[2] |
Посилання
[ред.]- ↑ Олеся Сінчук: “Війна для нас триває не з 2014 року, а вже років так 400”. Процитовано 28.03.2025.
- ↑ Емігрантське радіо. Олеся Сінчук - український композитор, співачка, піаністка, поетеса, художник-графік.. Процитовано 11 листопада 2019 р..