Сучков Анатолій Андрійович
| Сучков Анатолій Андрійович | |
Анато́лій Андрі́йович Сучко́в (5 листопада 1934, м. Москва, РРФСР, СРСР — 10 жовтня 2021, Київ, Україна)[1] — колишній радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту (1959). Один з перших футбольних селекціонерів на теренах СРСР.
Цитати
[ред.]«Так, до 1979 року такої посади у радянських командах не було. Але в один прекрасний день Валерій Васильович мене викликав і сказав, мовляв, із тобою хоче поговорити голова Федерації футболу СРСР Єрьомін. І сміється. Я поцікавився у Лобановського причиною його сміху. Валерій Васильович розвів руками: "На тебе поскаржилися"». — про пропозицію ввести до штату футбольних команд СРСР посада тренера-селекціонера в інтерв'ю «Футбол 24» "Дем'яненко не хотів грати – відвіз його у казарму". Таємниці легендарного селекціонера, який шукав зірок для Динамо (24 квітня 2019 року) |
«Я продовжував шукати таланти. Були задані певні параметри пошуку. Лобановський і Базилевич після свого приходу у Динамо запровадили в команді ряд нововведень. Змоделювали якісно новий тренувальний процес і створили модель команди та футболістів, які б підходили під вимоги Динамо. До речі, основні принципи моделі футболіста досі не втратили своєї актуальності. У Динамо відразу покращилася командна гра, прийшли гучні перемоги». — про те, що функції узаконили, але стиль роботи не зазнав змін в інтерв'ю «Футбол 24» "Дем'яненко не хотів грати – відвіз його у казарму". Таємниці легендарного селекціонера, який шукав зірок для Динамо (24 квітня 2019 року) |
«По-перше, антропометричні дані – не нижче 176 сантиметрів. Його швидкість і техніко-тактичні дії також повинні були відповідати певній шкалі. Звичайно, траплялися винятки з правил – Заваров, Яремчук і Ребров своєю унікальністю компенсували не найвидатніші габарити. Проте Лозинський, Буряк, Хлус, Безсонов, Балтача, Кузнєцов, Яковенко, Шматоваленко, Бєланов відповідали всьому спектру пропонованих вимог. |
«Коли вони забирали в армію молодих футболістів, нам відразу ж про це повідомляли. З Канчельскісом і Онопком цікава ситуація вийшла. Їх призвали, нам про це відразу доповіли. Ми Андрія з Вітею переглянули, вирішили, що підходять. За півтора роки Канчельскіс вже потихеньку влився в команду, почав грати, а Онопко ніяк не міг пробитися до складу. Він і загітував Андрія переїхати в Донецьк. У Шахтарі їм пообіцяли місце в основному складі, нормальну зарплату. Тому, тільки-но термін строкової служби добіг до кінця, вони поїхали в Донецьк». — про те, що українське МВС у союзні часи чимало допомогло Динамо в інтерв'ю «Футбол 24» "Дем'яненко не хотів грати – відвіз його у казарму". Таємниці легендарного селекціонера, який шукав зірок для Динамо (24 квітня 2019 року) |
«Траплялося. Пригадую історію зі Степаном Юрчишиним, який у 1979 році у складі Карпат забив 42 м'ячі в 42 матчах Першої ліги і навіть встиг за збірну СРСР кілька разів зіграти. Приїхав до нього ще влітку 1977-го, домовилися про все. Юрчишин написав заяву. Виступав він тоді за львівський СКА. Я його запитую: "Із ЦСКА на тебе не виходили?". Він заперечливо хитає головою. "Після мого приїзду ситуація зміниться – завтра до тебе прийдуть люди з Карпат, а післязавтра – з ЦСКА". І як у воду дивився. |
«Володимир Лютий відмовився їхати з Дніпра. Ігор Бєланов спершу рішуче відмовлявся – йому тоді 18 років було. Сказав, що йому ще зарано. Забрали Ігоря через шість років. Заварова наші пропозиції також чомусь не надихнули – він вважав за краще із Зорі в ростовський СКА перебратися – вслід за Сергієм Андрєєвим. У Динамо тільки через три роки потрапив. І Андрєєв також відмовився, а потім вже з Ростова просився до нас. Я йому відповів: "Як я можу тебе звідти забрати, якщо ти вже офіцер?!"» — про те, хто з українських гравців відмовився від переходу в Динамо в інтерв'ю «Футбол 24» "Дем'яненко не хотів грати – відвіз його у казарму". Таємниці легендарного селекціонера, який шукав зірок для Динамо (24 квітня 2019 року) |
«Спочатку він погодився, але потім у Дніпрі його відрадили від переходу. Довелося вживати заходів. Він проходив військову службу у Дніпропетровську. Ми його в столичну частину перевели. Пояснив йому: "Ти вже, Толік, тут, у Києві. Якщо відмовишся їхати з командою на збори, підеш служити у військову частину". |
«Сергія хотіли забрати в ЦСКА. На нього вже був виписаний персональний наряд. Я відразу ж полетів за ним до Луганська. Домовився, щоб його швидко з військового обліку зняли – у зв'язку зі зміною місця проживання, переїздом до Києва. А з тренером Зорі – що до кінця сезону Юран ще виступатиме в Луганську. |
«Гена взагалі у 18 років написав заяву на прийом у московське Динамо. Потім писав другу заяву, щоб першу визнали недійсною. Ми також хотіли його тоді забрати. Але Дніпро гідно тримав оборону. Литовченко жив у Дніпродзержинську – у 3-кімнатній квартирі з батьками, сестрою та її чоловіком. Дніпро виділив одразу дві квартири у Дніпропетровську – батькам і персонально йому. |
«Безсонов ніяк не хотів із Харкова їхати. Я прибув до нього додому, поспілкувався з його батьком. Батько теж уперся: "Ми – харків'яни, нехай Вова за Металіст грає". Тут його старша сестра приходить. Запитує, в чому справа. Я пояснив ситуацію. Бачу, що вона реагує нормально. |
Примітки
[ред.]- ↑ Архівована копія. Процитовано 2025-07-19.
- Персоналії
- Народились 1934
- Померли 2021
- Автори-С
- Радянські футболісти
- Майстри спорту СРСР
- Футболісти СКЧФ (1946)
- Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)
- Футболісти «Спартака» (Москва)
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Карпат» (Львів)
- Українські футбольні тренери
- Тренери ФК «Буковина» Чернівці
- Нагороджені медаллю «За працю і звитягу»
- Тренери молодіжної збірної України з футболу
