Суслов Олег Анатолійович

Суслов Олег Анатолійович

Стаття у Вікіпедії

Олег Анатолійович Суслов (2 січня 1969, Кадіївка, Луганська область, Українська РСР, СРСР) — колишній радянський та український футболіст, воротар збірної України. Майстер спорту України — з 1992 року.

Цитати

«Так, я працював у клубі з Аліканте, який виступав у нижчій лізі. Я відповідав виключно за воротарів: починаючи з дитячої команди і закінчуючи головною. Зараз робота з воротарями суттєво відрізняється від тієї, яка була у часи моєї юності. Що там казати – у нас взагалі не було тренера, який би відповідав за голкіперів». — про те, як в Австрії багато років працював з юнаками в місцевих академіях, а потім був іспанський досвід в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Ні, я одразу бачив себе у воротах. Прийшов у 10-річному віці у рідному Стаханові в дитячу школу і відразу став у ворота. Хоча, наприклад, у дворі я не постійно грав у рамці, часто у полі виходив. У нас існувало правило – якщо ти маєш шкіряний м’яч, то вважаєшся найпопулярнішим у дворі. Суттєво на моє формування вплинув Ворошиловградський спортінтернат, який подарував світові багато олімпійських чемпіонів з різних видів спорту. Це була стара радянська школа з професіональним ставленням. Як на мене, наші спортінтернати у Харкові, Львові та Києві не поступалися нинішнім провідним футбольним академіям». — про те, як почав займатися футболом в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«У мене не було тоді жодних емоцій. А коли немає емоцій, в пам’яті нічого не залишається. Можливо, якби грали проти Іспанії, Італії чи Португалії, то щось би запам’яталося. У мене завжди були хороші стосунки з колегами. Те саме можу сказати про Шовковського. Коли Олександр грав за молодіжну збірну, то усі навколо бачили серйозну перспективу. Знаєте, талант на те і є талант. Не існує жодної схеми, яка дозволила б вирахувати, чи стане цей футболіст великим. Я спостерігав за тим, як Сашко працює на тренуваннях, а всі навколо бачили його гру в офіційних матчах. Думаю, все було помітно». — про те, як у листопаді 1994-го року в рядовому матчі проти збірної Естонії дебютував за національну збірну, замінивши Олександра Шовковського, який уперше відіграв 80 хвилин на полі з’явилися ви в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Молодих хлопців я знав ще до Зорі, адже навчався з ними в одному класі. І Гусейнову, і Погодіну, і Юрану пророкували велике майбутнє – вони змалечку викликалися в юнацькі збірні. У Зорі ми отримували довіру, ігрову практику і впевненість. Це надзвичайно важливий період в житті футболіста. В Австрії, наприклад, 18-19-річних хлопців називають зірками, обіцяють велике майбутнє. Однак часто трапляється так, що гравець переходить в дорослу команду і за рік про нього всі забувають». — про те, що першою професіональною командою у кар’єрі стала Зоря, у яку потрапив, коли виповнилося 17 років у інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Це був насправді прекрасний період. З великою вдячністю ставлюся до тодішнього лідера СКА Петра Чілібі. Армія завжди загартовує і сприяє порядку. У нас дисципліна була на височенному рівні і СКА відіграв важливу роль у моєму житті». — про те, як у 1988-му році залишив Зорю і свою армійську службу проводив у одеському СКА в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Команда у Віктора Прокопенка була дуже сильною, до того ж зі мною прийшли Юрій Сак та Олег Кошелюк. У складі одеситів я дебютував у Вищій лізі проти Арарата, коли замінив Віктора Гришка. На той момент всі розуміли, що СРСР розпадається і ми плавно готувалися до прем’єрного чемпіонату України». — про те, як у 1991-му році змінив одеський СКА на Чорноморець, де очікував чи не найкращий період в кар’єрі в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Наприкінці 1991-го Чорноморець гостював у Донецьку в рамках 1/8 фіналу останнього Кубка СРСР. Так сталося, що майже всі футболісти виконали свої удари. Фактично у мене не було вибору, тому довелося підходити до позначки». — про те, коли саме прийняв рішення вперше виконати пенальті в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Так, лише через стан газонів. Інколи складалося враження, що ти на бетон падаєш, а не на траву. Лікті і коліна постійно обдирав. Зараз із такими проблемами вже ніхто не зустрічається». — про те, що любив виходити на поле із закритими ліктями та колінами через жахливе становище полів у інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«На той момент я не мав кращих пропозицій. Лідс, наприклад, негайно потребував воротаря, "номер один". А тренер казав, що готовий брати мене лише на перспективу». — про те, як разом із Зальцбургом стаі чемпіоном Австрії в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)

«Тренування, ігри, збори, телевізор, радіо, спілкування. З часом все налагодилося, хоча спочатку було непросто». — про те, як вивчив німецьку мову в Австрії в інтерв'ю football24.ua У пошуках одеського Чілаверта: екс-голкіпер збірної України забивав голи, став чемпіоном Австрії і міг перейти у Лідс (9 січня 2020 року)