Перейти до вмісту

Стрімголов

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Стрімголов» (англ. «Falling») — українська психологічна драма 2017 року, повнометражний режисерський дебют Марини Степанської.

Цитати про фільм

[ред.]

З інтерв'ю режисерки стрічки Марини Степанської

[ред.]
  •  

Інколи найінтенсивніші події у твоєму житті, які несуть тебе до логічного кінця, сприймаються дуже повільно. Це відчуття часу, коли ти сидиш на розпеченій плиті – розумієш, що все відбувається стрімголов, але дуже повільно[1]. — Про назву стрічки «Стрімголов»

  •  

На цей момент «Стрімголов» бачило більше іноземних глядачів, ніж вітчизняних, і всі вони говорять, що вражені тим, яким чином війна приходить до наших осель, бо це викликає більш моторошне відчуття, ніж якби я показала танки. Я свідомо вирішила не показувати ніякий контекст, бо цього контексту не так багато в житті героїв – вони не дивляться з ранку до ночі телевізор, не сидять в інтернеті, але обставини просто приходять і вирішують все за них, і в цьому правда життя[1].

  •  

Перший ворог для мене – красива українська, бо це мертва українська. Я – білінгва, розмовляю двома з половиною мовами. Мені здається, я непогано мову відчуваю, тому розумію: щоб зіграти українською в кіно, треба говорити українською в житті. Андрій Сілецький абсолютно україномовний хлопець зі Львова, Даша Плахтій двомовна[1].

  •  

У нас було заплановано кілька сцен, зйомки яких тривали два дні підряд, – мовчазна сцена на кухні та фінальна. Фінальна якраз вдалася лише з другої спроби, бо інколи в кіно неможливо зробити як на конвеєрі та піти далі. І ми дали собі шанс на помилку, це нам трохи розв’язало руки, і тому певна спонтанність нам вдалася[1].

  •  

Я не знаю, чи свідомо це відбулося. Але дуже багато мого досвіду – і в Каті, і в Антонові. Мені було важливо вкласти питання, чи талановита я, не в чоловічого персонажа, а саме в жіночого (бо часто це питомо чоловіче питання в мистецтві). Це те моє особисте, що я вклала в Антона[1].

Примітки

[ред.]